Щодня тут буває 2500 екскурсантів. Лише протягом минулого року заповідник відвідали майже 200 тисяч осіб. Найбільше туристів з Польщі – понад 30 відсотків. Були групи з Китаю, Німеччини, Англії, Швеції, Кореї і навіть зі Шрі-Ланки, з понад 40 країн світу. Звідки дізнаються у світі про Хотин? – З Інтернету, куди інформація про заповідник надходить з різних туристичних фірм, – розповідає директор державного історико-архітектурного заповідника "Хотинська фортеця" Людмила Пастух.
– Ми теж не залишаємося осторонь рекламної кампанії, беремо участь у різних туристичних ярмарках. Приміром, цього року відзняли три відеокліпи, один з яких, "Унікальна Україна", демонструвався по телеканалу
УТ-1, інші на – "1+1" та IСTV.
– Зважаючи на те, що у фортеці не припиняються реставраційні роботи, а кількість туристів постійно збільшується, фінансування покращилося?
– Від початку заснування заповідника, а було це 2000 року, виділено майже три мільйони гривень. Звичайно, багато вже нами зроблено, але ще більше треба зробити. Зараз відбувається реставрація приміщень офіцерських казарм, комендантського палацу, де буде відтворено й приміщення турецького гарему, ковальської і північної веж. До речі, ковальська вежа через тиждень-другий буде готова. Вже відновили давню криницю, глибина якої 40 метрів, хоча колись вона становила 65.
– Чи відчуваєте допомогу
з-за кордону?
– Так, щороку у жовтні до нас з’їжджаються вчені з різних країн. Найактивніші – науковці з Польщі і Туреччини, торік був представник із Росії. Річ у тому, що ми хочемо створити тут культурно-освітній центр, де були би представлені фрагменти культури тих народів, які спричинилися до створення фортеці. І якщо в цьому починанні бачимо зацікавленість польської і турецької сторін, то від російської наразі підтримки нема. А жаль, бо йдеться про впорядкування великого військового поховання у Ставчанах, де під час Ставчанської битви 1739 року було вбито 1239 російських
солдатів і шістьох вищих офіцерів. За відповідної матеріальної підтримки сюди може пролягти туристичний маршрут. Ми зверталися щодо цього до російського посольства в Києві, там пообіцяли, що восени до нас на конференцію приїдуть не лише їхні науковці, а й представники ділових кіл, зрештою, таке представництво буде й з інших країн.
Також хочемо відновити турецький мінарет і висячий сад, обладнати кімнату гетьманської слави, адже у Хотинській фортеці побували свого часу Петро Дорошенко, Петро Сагайдачний, Петро Могила й Пилип Орлик. Добре було би відновити конюшню – за допомогою старовинних бричок катати дітей, бо їм тут угору важко підійматися.
– Попри державне фінансування ви можете заробляти гроші для реставраційних робіт і самотужки, надаючи, скажімо, різним фірмам можливість знімати свої рекламні ролики.
– Так воно і є. Наприклад, 20 травня чеська автомобільна фірма "Шкода" привезе сюди декілька своїх автомашин й зніматиме рекламний сюжет. А ще київські туристичні фірми організовують у нас ігри – екстрим на кшалт відомої французької гри "Форт Буайяр". Тобто вони пропонують різним організаціям і установам столиці взяти участь в екстремальних змаганнях на стінах нашої фортеці, в її підвалах, у водах Дністра.
А через тиждень студія "Мосфільм" зніматиме тут кінострічку під назвою "Запорізька Січ" за відомим твором Миколи Гоголя "Тарас Бульба". У головних ролях зніматимуться такі популярні актори, як Богдан Ступка, Ада Роговцева, Олександр Домогаров, Ігор Петренко, Гоша Куценко, Данило Ольбрихський. Працюватимуть вони у нас майже три тижні. Після Хотина зйомки відбуватимуться й у Кам’янці-Подільському. Нам студія залишить сім 12- і 24-місних козацьких чайок, історичні костюми, каменеметальну машину, пристрої, з яких колись на ворогів виливали окріп і гарячу смолу, знаряддя середньовічних тортур. А ще п’ять муляжів відрубаних голів турків. Крім цього, за кожен день зйомок платитимуть заповіднику по 1000 гривень. Невдовзі зніматиме у нас фільм на козацьку тематику й кіностудія імені О. Довженка.– Як плануєте розпорядитися чайками?
– Влаштуємо туристичні маршрути. Приміром, на протилежному боці Дністра, у селі Брага Кам’янець-Подільського району Хмельницікої області, є старовинна козацька церква, в якій, за переказами, гетьман Сагайдачний пробув три години, доки йому перев’язували поранену руку. Дістатися туди туристам на чайках можна за якихось двадцять хвилин. Така водна екскурсія можлива й під стінами фортеці.
Наразі в Хотині немає жодного готелю. Так, знімальна група фільму "Запорізька Січ" мешкатиме у Кам’янці-Подільському. Тобто гроші йдуть повз місцевий бюджет. До речі, у 1861 році в Хотині, за історичними даними, налічувалося 22 заїжджих двори. Можна придбати й розмістити неподалік фортеці старовинні хати, які ще у нашому районі збереглися. Наприклад, нещодавно один чернівецький художник купив собі такий будиночок під майстерню за 1500 доларів. Або відродити стародавні шинки – єврейські, польські, румунські, молдавські з відповідною національною кухнею. Самотужки це подужати нам не вдасться – потрібна зацікавленість у цьому як міської і районної, так і обласної влади, якої наразі не відчувається. Дійшло до того, що в райцентрі навіть вбиралень немає.
– До речі, нас вразив неприємний запах, ледь ми ступили на територію фортеці.
– Річ у тім, що неподалік від пам’ятника гетьманові Петру Сагайдачному розташовано приватний пункт для забою тварин. Ми зверталися до різних інстанцій, щоби перенести його в інше місце, однак проблема не розв’язується. Нещодавно стався прикрий інцидент: туристи похилого віку з Польщі, ледь вийшовши з автобуса і вдихнувши цього повітря, почали блювати. Звісно, вони подумали, що неприємний запах йде з вбиралень й почали обурюватися. Довідавшись, що джерело смороду знаходиться за межами фортеці, вибачилися.
