
Колишній меблевик давно мріяв
про пекарню
– Пане Олексію, що спонукало вас взятися за випікання хліба?
– Раніше я працював у меблевій галузі, але віддавна мріяв мати свою пекарню. Коли державні виробники хліба почали скорочувати виробництво, а сільські жителі почали одноосібно випікати хліб, вирішив, що мій час настав. І ось п’ять років тому мені вдалося придбати необхідне швейцарське обладнання і викупити приміщення колишнього колгоспу. Це дві великі машини мобільного типу, які здатні випікати хлібобулочні вироби на різних видах палива, зокрема, й на дровах. Ми використовуємо для виробництва лише дрова з твердих порід дерев, бо вони дають неабиякий жар і сприяють доброму нагнітанню тепла. Асортимент продукції – це великий кілограмовий швейцарський хліб, калачі, батони, рогалики, кондитерські вироби. Для випікання хліба ми не використовуємо жодних хімічних добавок, а буханець зберігає свої смакові властивості чотири доби. Чималу роль в цьому відіграє і якість борошна.
– Де реалізуєте свою продукцію?
– У всіх навколишніх селах – Тарасівцях, Костичанах, Ванчиківцях, Сталінештах, Подвірному, Котелевому та інших, а також і в Новоселиці. Не буду хвалитися, але наша продукція зажила широкого попиту, бо недорога і смачна. Відпускна ціна буханця – 1,8 гривні. А втриматися на хлібопекарському ринку в районі нелегко, бо, крім моєї, є ще декілька приватних пекарень.
Таких виробництв
в Україні є лише вісімнадцять
– Вони теж швейцарські?
– Ні, хоча в Україні таких пекарень, як наша, є 18. Більшість з них мені доводилося запускати в експлуатацію. Нещодавно, приміром, приїхав з Нікополя, де теж ділився досвідом випікання швейцарського хліба. Незабаром така ж місія чекає мене й у Молдові. Тобто і наші сусіди запозичують новітні технології передових країн Європи. Додам, що вітчизняні конкуренти теж не сплять: дехто з них навіть намагався підпільним шляхом вивідати специфіку випікання швейцарського хліба, але ми надійно оберігаємо секрети виробництва.
– Знаю, що, попри реалізацію продукції, ви займаєтеся й благодійництвом.
– Так, адже на території району знаходиться декілька соціальних об’єктів. Наприклад, ми забезпечуємо безкоштовно хлібом будинок для престарілих у Сталінештах, аналогічний заклад для дітей-інвалідів у Магалі. А у Подвірному разом з дітьми мешкає жінка-інвалід, прикута до ліжка, якій ми теж допомагаємо. Таких сімей у селах чимало, і ми їх не забуваємо.
До цього додамо, що швейцарська пекарня у Тарасівцях вважається однією з кращих не лише у Новоселицькому районі, а й в області, про що свідчать різні подяки і грамоти.