З 1 по 15 січня 2006 року в Україні здійснюють перепис худоби, свиней, овець, коней, птиці та іншої живності, який відбувається кожні п’ять років. Про те, наскільки перепис потрібен, ми розмовляємо з начальником Головного обласного управління статистики Анатолієм РОТАРЕМ.– Анатолію Васильовичу, з якою метою здійснюється цей перепис?
– Щоби знати, скільки живності є у приватному секторі. Агроформування щомісяця надають нам таку звітність, а домогосподарства – ні.
– У ваших звітах є інформація про те, як збільшується чи зменшується поголів’я худоби в селах. Звідки ви берете ці дані? Адже не з останнього перепису 2001 року?
– Ми виводимо цей показник розрахунково. Держкомстат затвердив кількість господарств, за якими впродовж усього року ми здійснюємо вибіркове спостереження. Це піввідсотка від їх загальної кількості. У нашій області 312,9 тисячі домогосподарств, і 748 з них кожного травня вносяться в перелік для такого спостереження. Від травня до травня ми їх відвідуємо, обліковуємо худобу, а тоді на підставі цих даних виводимо загальну картину по області. Звичайно, вона не точна на 100%, тому раз на п’ять років і здійснюється поголівний перерахунок живності.
– У селах ширяться чутки, що цей перепис здійснюється для того, щоби ввести якийсь новий податок на худобу?
– Статистична звітність за рік виводиться на 1 січня. Тому нам потрібно мати найсвіжіші дані. Скажете, що можна було б це зробити, приміром, з 15 грудня по 30 грудня. Але тоді ми б не мали точних даних про те, скільки худоби залишилося на 1 січня 2006 року. Бо в цей час перед великими святами люди масово ріжуть худобу. І скільки її перейде в новий рік, сказати важко. А ми ж раз на п’ять років хочемо мати не розрахункову, а найточнішу інформацію.
– Як здійснюється ця акція на практиці? Адже люди можуть на подвір’я не впустити, не сказати правди.
– У селах переписом займаються працівники сільрад, які добре знають, скільки в кого худоби, у селищах і містечках – найняті нами обліковці. На кожного з них припадає по 300 дворів, за кожен двір обліковець отримує по 55 копійок. Це невелике навантаження. Обліковці можуть записати дані зі слів власника обійстя, а якщо сумніваються в їх правдивості, мають повноваження і в сарай зайти. Наразі відмов дуже мало, і на достовірність статистичних даних вони майже не впливають.
Після перепису зробимо контрольну перевірку. Визначаємо групу дворів – у кожному населеному пункті не менше, ніж 5% домогосподарств, які й перевіряємо. Як? Заглядаємо з дозволу господаря в хлів, а якщо не пускають, то Бог з ним. Тоді ми ці дані упускаємо. Адже така первинна інформація є конфіденційною, знеособленою, може використовуватися лише у зведеному вигляді. До цього додам, що жодних адміністративних заходів, наприклад, штрафів, ніхто не буде застосовувати.
