Йозеф Главка навчив буковинців працювати з каменем

Йозеф Главка – автор архітектурного комплексу колишньої резиденції буковинських митрополитів – нині центральних корпусів національного університету – перлини Чернівців. Також за його проектом збудовано вірменську церкву, у якій нині – зал органної музики.
На жаль, для Й. Главки перебування на Буковині із її сирим і примхливим кліматом не минуло безслідно: талановитий архітектор захворів важкою формою ревматизму і повернувся до Відня.
Будівництво резиденції
тривало сім років
Й. Главка народився 1831 р. у місті Пржештіце у Чехії, в родині дрібного службовця. Після ліцею вступив до Віденської академії мистецтв. По закінченні швидко здобув репутацію талановитого архітектора Європи. Він розробив проекти понад 150 будівель у Празі та Відні.
Але найкращим з його витворів є ансамбль колишньої резиденції буковинських митрополитів у Чернівцях (1864-1882). На трьох міжнародних конкурсах архітекторів другої половини ХІХ ст. цей проект незмінно посідав призові місця.
Для творчості Й. Главки на території нашого краю характерні візантійський, романський та мавританський стилі з широким використанням в оформленні споруд мотивів українського народного мистецтва. Оздоблювальні роботи в резиденції здійснювали Карел Свобода – чех, майстер історичного живопису, віденські художники Карл Йобст та Йоган Кляйн, буковинські – Епамінандос Бучевський, Євген Максимович. Художнім різьбленням по каменю та ліпленням керував сам Й. Главка.
Оскільки доставка будівельного матеріалу з Австрії була економічно недоцільною, архітектор разом з інженерами почав шукати місцеві поклади. Знайшли родовища будівельного каменю в селах Василів, Чуньків, Дорошівці (нині Заставнівський район), Красне (Сторожинецький), Сучавіца (Румунія). Тут видобували алебастр, кораловий камінь. З місцевого алебастру в 1878 р. виготовили вазу, яку на міжнародній виставці у Парижі оцінили в 700 гульденів. Так світ дізнався про природні багатства Буковини. До речі, Й. Главка навчив буковинців працювати з каменем, адже домігся відрядження з Відня 30-ти ремісників-каменотесів, які навчали місцевих жителів тонкощів професії. Освоїли буковинці і виготовлення глазурованої цегли та черепиці, якою була покрита резиденція і оздоблені стіни.
Резиденція буковинських митрополитів – неймовірний ансамбль щодо зовнішнього та внутрішнього оздоблення, але ні з чим не зрівняти Синодальну залу. Її називають ще Мармуровою, адже її стіни, підлога, колони були виконані з білого і чорного мармуру. Стіни прикрашалися фресками з мозаїкою на релігійну тематику. Доповнювали внутрішнє оздоблення Мармурової зали дві кришталеві срібні люстри на 120 свічок, чотири люстри на 32 свічки, 36 ламп настінних на 3 свічки та 4 лампи настінних на одну свічку. Всі світильники та люстри були розроблені і виготовлені у Відні інженерами Махоткою та Шпоранцем. Підлогу зали застеляли трьома великими килимами, витканими на спеціально змайстрованих ткацьких верстатах. Біля верстата одночасно працювали 40 працівниць. Щоб уявити розмах будівництва та оздоблення резиденції, слід сказати про загальну суму коштів, які було витрачено на спорудження всього ансамблю. Вартість будівництва становила 3 мільйони 600 тисяч корон, або 1 мільйон 400 тисяч золотих карбованців. Робота над проектом резиденції буковинських митрополитів супроводжувалась розробкою ескізів та планів. За сім років будівництва, тобто за 2555 днів, було виготовлено 632 оригінали планів креслень, 1386 копій цих документів.
Від керування роботами відмовився через ревматизм
1872 року Йозеф Главка захворів важкою формою ревматизму і від’їхав до Відня. Стан здоров’я та труднощі, які супроводжували його у будівництві, примусили Главку відмовитися від подальшого керівництва будівельними роботами. Замінив його львівський архітектор Фелікс Кшезарський, а Йозеф Главка 1882 р. переїхав до Праги, де заснував Чеську національну академію мистецтв і став її першим президентом. Також він виділив кошти на спорудження гуртожитку для малозабезпечених студентів. Придбав для них бібліотеку з 9 тис. томів, дав усе необхідне для її утримання.
Помер Йозеф Главка 11 березня 1908 р. у Празі. Похований у рідному селі, у своєму родовому маєтку.
У 1981 р. на батьківщині архітектора відбулися урочистості з нагоди 150-річчя Йозефа Главки. До цієї дати виготовили пам’ятну медаль, якою нагороджували діячів науки, мистецтва, котрі зробили значний внесок у справу вивчення життєвого шляху видатного архітектора, вченого, мецената.
1984 року цією медаллю нагородили Чернівецький університет. Вручаючи медаль, Генеральний консул ЧССР Юрай Варголік сказав: "Чернівецький університет нагороджується за заслуги в справі пропаганди творчості
Й. Главки і в справі збереження ансамблю у належному стані".
Вже доброю традицією в нашому університеті стала організація міжнародних конференцій, присвячених творчості Йозефа Главки.
У квітні відбудеться конференція, присвячена 175-річчю від дня народження відомого архітектора, де розглядатимуть питання архітектурної спадщини Йозефа Главки та україно-чеських зв’язків в культурі, літературі, мові.
У Чернівецькому краєзнавчому музеї в експозиції відділу історії середніх віків та нового часу функціонує блок експозиції "Архітектура храмів", де представлено матеріали, пов’язані із будівництвом резиденції буковинських митрополитів, а саме:
- проект головного корпусу резиденції, розроблений Й. Главкою;
- портрет зодчого (художник П. Борисенко);
- портрет митрополита Є. Гакмана, який освячував будівництво (художник А. Ротт);
- фрагменти карнизів із Синодальної (Мармурової) зали;
- план колишньої резиденції;
- книги, передані фондом Йозефа, Марії та Зденки Главкових у Празі, в яких висвітлено життєвий та творчий шлях відомого зодчого.