А все тому, що на сцену вперше за 11 років вийшли "Брати Гадюкіни". Чутки про можливе возз’єднання легендарного гурту, які ширилися протягом двох років, втілилися у реальність 20 січня. У холі палацу зібралися найголовніші зірки українського року і попу. За кулісами відпочивала Тіна Кароль, котру вважають реальною претенденткою на путівку до Афін наступного травня. Саме вона, мабуть, буде захищати честь України на конкурсі "Євробачення" у Греції. На службовому вході ми зустріли Славка Вакарчука з іншими музикантами "Океану Ельзи", Кузьму з донькою Баською, Фому з "Мандрів", культового письменника Юрія Андруховича і співака Андрія Кравчука. Окрім того, за честь побувати на епохальному концерті вважали найзубастіші продюсери України.Зала вибухнула з виходом "Братів Гадюкіних". Концерт розпочався з переклички: "Львів є? Івано-Франківськ є? Чернівці є? Київ є?" Задовільнившись дружнім галасом, "Гадюкіни" видали на-гора майже весь багаж пісень, акумульований у чотирьох альбомах гурту.
Сцену оформили під клуб часів перебудови. Але замість серпа і молота на фронтоні висіли гітара та труба. Більшість глядачів у Палаці спорту досі не бачили "Братів Гадюкіних" "наживо". Але "Наркомани на городі", "40 пачок "Верховини", "Було не любити", "Дупа джалізовая", "Звьоздочка моя", "Аріведерчі, Рома", "Ой лихо (Микола бомбу мав під стріхов)" хором співала уся зала. У деяких закутках розвіювався запах конопляного диму, що нагадувало атмосферу старих концертів "Гадюкіних" (останній із них відбувся далекого 1995-го року у Тернополі).
Кузя не забув про нинішніх героїв шоу-бізнесу, котрі виросли на його музиці. "Я тутка-во пов’яжу хустку, як Вакарчук", – сказав головний "Гадюкін", зав’язуючи кольорового "катрана" на мікрофонній стійці.
Сергій Кузьмінський (він же Кузя, він же DJ Пуберт):
– Я приїхав до Києва із Москви за десять днів до концерту і вчив власні тексти за роздруківками з Інтернету. Так легше, бо якось тяжко було записувати усе з диска. Нас приваблювали не гроші і не слава – все це мали колись. Просто друзі вмовили виступити у Києві, та ми й заграли.
