Вона погодилася заради цікавості, але після першої такої процедури знепритомніла. А потім через рік її новонародженому сину знадобилася плазма, допомогли колеги, які здали кров. Після цього Марія Олександрівна сказала, що ніколи нікому не відмовить у допомозі і почала постійно – п’ять разів на рік – здавати кров. Так триває вже майже 30 років. Але жінка не вважає це чимось надзвичайним, для неї допомога тим, хто цього потребує, – звична річ.
– Здавала кров протягом 30 років раз на два місяці. Брали у середньому 250-300 грамів крові, ось і виходить, що за цей час здала майже 30 літрів четвертої групи крові, позитивного резусу.
Окрім "запланового" здавання крові, доводилося робити це ще й у критичних ситуаціях.
– Багато моїх знайомих знали, що здаю кров, на станції переливання крові теж був номер мого телефону, – розповідає Марія Тимчук. – Тому й телефонували, щоби здати кров, найчастіше це стосувалося пологових будинків. Дзвонить подруга й просить піти здати кров, бо її донька вагітна, а зять просто боїться. Я до речі, помітила, що чоловіки бояться здавати кров.
На пряме переливання теж переважно ходили у пологові будинки. Навіть не знаю, скільки тоді крові переливали.
Часто з друзями, які теж здавали кров, обговорювали, що цікаво було би дізнатися, як живеться тій людині, якій ти допоміг. Хоча не було жодного разу дзвінків від таких людей. Та ми ніколи й не чекали за це подяки, бо здавали кров лише для того, аби допомогти.
Здаючи кров, Марія Олександрівна знала, що для донорів існують певні пільги, але не розраховувала на них. Та все ж дуже прикро стало жінці, коли зрозуміла, що існують вони лише на папері. Але завдяки своїй активності вона змогла змінити ситуацію не лише для себе, а й для всіх донорів України.
– Згідно із законодавством, почесні донори мають доплату до пенсії – 10 відсотків прожиткового мінімуму. Тобто, якщо зараз цей мінімум становить 420 гривень, то нам мали би доплачувати 42 гривні, – розповідає Марія Олександрівна. – А доплачували ще за старими нормами "аж" 3 гривні. Мені стало прикро. Я вирішила звернутися до чиновників і партійних діячів з пропозицією: нехай або виправлять ситуацію, або краще відмінять ці смішні пільги. Але мене лише "футболили". Минулого року я була у Києві, і потрапила під Верховну Раду. Зовсім випадково зустріла народного депутута Віктора Короля. Розповіла йому цю проблему, попросила все з’ясувати, і тепер почесні донори України отримують доплату до пенсії 42 гривні. Всі чернівецькі почесні донори дякують Вікторові Королю, що він не лише вислухав, а й допоміг.
У свої 55 років Марія Олександрівна дуже гарно виглядає, каже, що саме здавання крові омолоджує організм і додає активності. Вона робить це і зараз, коли звертаються люди.
– Прикро, що таку добру справу, як донорство, не пропагують, – каже Марія Олександрівна. – В інших країнах люди, які здають кров, пишаються цим. А у нас, навпаки, – у лікарнях не вистачає крові, бо здають її дуже мало людей. Але варто пам’ятати про те, що колись і тобі може знадобитися така допомога.
