Вашій дитині вже 13 чи 14. Як часто у ваших стосунках виникають непорозуміння? Чи завжди ви розумієте своє дитя, а воно вас? Майже в кожній родині, де росте підліток, виникають проблеми у спілкуванні між батьками і дітьми. І сам підліток не може пояснити своїх часто безглуздих вчинків чи грубого, нахабного поводження. Насправді "винен" у всьому період між 10 і 15 роками, коли дитина переживає складні зміни у фізичному і морально-психологічному розвитку.
До фізичних змін треба готуватися
На початок підліткового періоду першим реагує організм – змінюються пропорції тіла, ріст скелета випереджує розвиток мускулатури, часто різко збільшується вага тіла. Через це порушуються робота серця, легень, кровообіг, організм "штурмують" гормони. Гормональна перебудова організму призводить до вразливості емоційного стану – у дитини часто змінюється настрій. У період статевого дозрівання у підлітка виникає новий образ фізичного "Я". Тому непривабливе, на власну думку, тіло та поява вугрів роблять його вразливим. Невдалі жарти, кпини однолітків можуть призвести дорозчарувань у собі. Краще, щоби батьки просто розповіли дитині, що з нею відбувається і були особливо уважними і обережними у словах.
Друзів багато,
а кохання нестійке
Підліток відчуває гостру необхідність самостверджуватися і спілкуватися з однолітками. Стосунки між однолітками поглиблюються, зав’язується дружба – як правило з підлітком, близьким за статусом, матеріальним забезпеченням, спільними захопленнями. Або, навпаки, за контрастом – ніби доповнення до себе. Відомий підлітковий максималізм видає себе або в потребі одного-єдиного вірного друга, і зрада не пробачається, або в частій зміні друзів. Кохання у підлітковому віці доволі нестійке, часто хлопчики "по-справжньому" люблять одну дівчинку, а гуляють з іншою. А у дівчаток часто протягом короткого періоду може змінитися декілька симпатій.
Критику сприймають гостро
Відчуття дорослості – головне надбання цього віку. Зовні наче нічого й не змінилося: ходить до школи, живе у тій самій сім’ї, всі домашні й надалі ставляться, як до маленького. Але дитина, сприймаючи як належне побутову опіку, вважає, що вона вже доросла і "сама знає, що робити". Коли дитина не відчуває себе вже дорослою вдома, вона проявляє свою "дорослість" серед однолітків – починає курити, тусується у компаніях тощо. Позитивним моментом тут є те, що дитина у своїй "дорослій" поведінці підсвідомо копіює здебільшого батьків. Отже, для батьків це шанс подивитися на себе збоку.
Критика в цей період сприймається дитиною гостро. Тому батьки повинні допомогти підліткові навчитися правильно себе оцінювати, розв’язувати проблеми крок за кроком, не боятися помилок, мати власну точку зору і грамотно її захищати.
