Хто не пам’ятає йогуртів радянського зразка: біло-каламутна рідина, скляна банка з грубого скла? Лише з розпадом СРСР наші громадяни відкрили для себе ніжно-кремові йогурти. Але точнісінько такі самі йогурти в акуратних і симпатичних баночках виробляли на Буковині задовго до приходу "совітів".
"Молочарством у Чернівцях займалися за Румунії переважно чужинці. Зокрема жиди", – йдеться у книзі "Буковина, її минуле і сучасне" (під ред. Д.Квітковського, Т.Бриндзана та А.Жуковського). Але 1923 року мешканець Чернівців Комаровський заснував молочарню "Елка" в селі Рогізній біля Чернівців (тепер Садгірський район), яка після тривалих і важких змагань з чужою конкуренцією розвинулася в одне з кращих підприємств.
Підприємство швидко розвивалося: згодом відкрилися філії "Елки" в селі Берегометі на Вижниччині, у Вашківцях, у Чорному Потоці та Глибокій. На підприємстві у 1938 році випускали 1,5 тонни масла за добу. Окрім масла, виробляли кислу і солодку сметану, йогурти і сметанкові сирки.
Масло збували в усіх великих містах Румунії та експортували до інших країн.
"Елка" мала гарний будинок у Старій Жучці. Власник і всі співробітники та працівники були українцями. Знищив це підприємство прихід радянської влади 1940 року.
