Змінив білий халат на бронежилет: історія бойового медика з Чернівців, який евакуйовує важкопоранених

Стриманий, рішучий та оптимістичний. Саме так можна охарактеризувати бойового медика з Чернівців Володимира МАЦЬО. Володимир Володимирович працює на станції екстреної невідкладної медичної допомоги. Спочатку працював у складі звичайної виїзної бригади, з часом перейшов до реанімаційної. Пізніше лікар Володимир Мацьо став завідувачем відділу начально-тренувального Центру екстреної медичної допомоги.
Та 24 лютого життя медика змінилося. Тоді Володимир Володимирович змінив білий халат на бронежилет та бойову каску.

Про це йдеться у публікації "МБ"



– 24 лютого 2022 року разом із колегами ми перебували у місті Кременець на всеукраїнських змаганнях з екстреної медичної допомоги. Вранці прокинулися через вибухи. Спочатку не зрозумів, що то вибухи, подумав, що грім. Але який грім у лютому? Приїхавши до Чернівців, ми сформували тактичну групу та почали працювати у спецпідрозділах, прикордонних загонах і військових частинах, – згадує Володимир Мацьо.

Згодом медик разом із фельдшером Дмитром Калинчуком вирушили в зону бойових дій, на Запорізький напрямок.



– Це був травень 2022 року. На Запоріжжі ми займалися евакуацією поранених бійців і цивільного населення з окупованої території. Евакуйовувати цивільних з окупованої території було нелегко. Ми збиралися на певній локації й чекали домовленостей ООН з тією стороною про те, що ми мали б забрати людей. Однак москалі не дали можливості забрати жодної людини! Пізніше, коли була змога транспортувати, людей вдавалося забрати. Хотілося максимально забрати людей з того пекла, але на жаль, не все залежало від нас, – ділиться лікар.

Бойові медики працювали в складі добровольчого мобільного шпиталю імені М. Пирогова. Пан Володимир згадує, що дуже складно було евакуйовувати поранених бійців.

– Потік поранених був дуже великим. У одну карету вміщалося троє тих, які могли сидіти, і один лежачий. Переважно були бійці з мінно-вибуховими травмами, уламковими пораненнями та ампутаціями, – каже Володимир Мацьо.

Після роботи на Запоріжжі лікар і фельдшер Дмитро Калинчук повернулися та почали інтенсивно проводити навчання з тактичної медицини на полігонах для бійців. Згодом медики знову поїхали у зону бойових дій, на Бахмутський напрямок.

– Там була зовсім інша специфіка роботи та конкретні завдання, які треба виконувати. Наприклад, забрати пораненого просто з лінії зіткнення та доставити до стабілізаційного пункту. Коли ми потрапили на напрямок Соледара-Бахмута, було багато поранених. Працювали з дуже складними пацієнтами. Ми мали всього сорок хвилин на транспортування пораненого до лікарні, а дороги вщент зруйновані. Нам надали новий автомобіль з відповідною підвіскою, щоб ефективніше виконувати цю роботу, – каже Володимир Володимирович.

На запитання, чи траплялися летальні випадки під час евакуації важкопоранених військових, бойовий медик відповідає:

"Дякувати Богу, ні. Ми довозили всіх наших пацієнтів. Пам’ятаю один випадок, дуже важкий для мене. На стабілізаційний пункт привезли військового. Був удар артилерії, і в бліндажі вибухнув газовий балон. Хлопець, який перебував у ньому, сильно обгорів: отримав 80 % опіків тіла. Уявіть, після опіку він ще пройшов близько чотирьох кілометрів. Ми взяли військового на стіл, почали з ним розмовляти, бо він був у свідомості. Як виявилося, це був хлопець із Чернівецької області, з Оршівців, – згадує лікар.

На кожен виїзд медики одягалися у відповідне спорядження. Замість звичних білих халатів – тактичний одяг, бронежилети та каски. Володимир Мацьо каже, траплялися такі дні, що медики по 24 години були на ногах.

– До стабілізаційного пункту одночасно могли доправити 20 людей у різних станах. Кожного потрібно було ретельно оглянути, розрізати одяг, виявити ступінь поранення, призначити препарати. В момент, коли триває штурм, до стабілізаційного пункту може приїхати шість машин із пораненими. За добу могло надійти від 100 до 150 пацієнтів, – каже бойовий медик.

Після напрямку Соледара-Бахмута, Володимир Мацьо пройшов ротацію.

– Одномоментно змінюється сприйняття світу, коли ти сидиш у бліндажі, тебе криє арта, і раптом ти повертаєшся додому. Це ніби інша реальність. На початку війни, коли ввели комендантську годину, то на станції швидкої зменшилися виклики за фактами п’яних бешкетів, побоїв, сімейного насильства. То зараз ці виклики повертаються, і це не може не дратувати, – ділиться медик.

Зараз Володимир Мацьо готується до повторної ротації у район бойових дій.

– Наразі у нас триває інтенсивна підготовка до ротації на схід. Ми хочемо допомагати тим, кому ця допомога потрібна. Нас максимально підтримало наше керівництво, за що хочу висловити щиру подяку, – підсумовує Володимир Мацьо.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram