«Важлива не пишність, а віра»: відомий етнограф з Буковини розповів, як складали кошики до Великодня

У кошик складають продукти за давньою традицією.

Як правильно це зробити розповів відомий етнограф, директор Буковинського центру культури і мистецтва Микола Шкрібляк.



Великодній кошик складали у суботу ввечері.

"У багатьох родинах збереглася традиція і дотепер, що на Великдень не можна брати ножа до обіду. Тому усе ламали і нарізали напередодні. У кошик клали насамперед дору або паску. Потім починали складати ту продукцію, яку вживають впродовж року, але не можна було її їсти у Великий піст. Тож клали шинку, сало, ковбасу. Обов’язково клали м’який сир, який символізує чистоту людської душі. Все обкладалося хроном та часником, які бережуть від навроків та лихого ока", - каже Микола Шкрібляк.

Великодній хліб випікався у кожній родині.

"З давніх часів було прийнято випікати три види хліба – чорний, білий та жовтий. Чорний хліб присвячувався нашим покійним предкам і символізував Землю-годувальницю. Такий хліб випікали у середу, щоб у четвер віддати за душі померлих предків. Ця традиція вже не збереглася.
Другий хліб –білу паску - пекли у четвер. На велику основу з дріжджового тіста накладали свастичні знаки, які символізують вічність руху. І присвячували цей хліб небу і Богу. У п’ятницю ввечері або у суботу пекли жовту паску.
Перша паска, яку закладали пекти називалася дорою. На ній робили великий хрест через усю паску. Господині завжди дивилися, я дора печеться. Якщо вона випікалася високою та рівною, добре загніченою, значить для сім’ї буде добрий рік", - розповідає Микола Шкрібляк.



Обов’язково клали писанки і їх мало бути багато.



"Писанками обдаровували біля церкви родичів, сусідів, друзів. Вважалося, чим більше писанок роздадуть, тим більше радості буде у родині. Складали у кошик маленькі пасочки, які називали перепічками. Їх віддавали за душі померлих предків. Зверху кошик накривали вишитим рушником. А ось алкоголю у кошику немає бути. Так само не варто додавати цитрусові, цукерки, як це часто зараз роблять. Важливий не пишний багатий кошик, а віра і молитва та віра у свято. Це вважається днем оновлення. У людей була велика радість і надія, що усе складеться якомога краще", - зазначає етнограф.

Нагадаємо, раніше ми писали, що класти у великодній кошик: архієпископ з Чернівців дав корисні поради

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram