«Допомагаємо заново вчитися жити»: як працює відділення реабілітації у Чернівцях - відео

На столі у кабінеті – різнокольорові іграшки, пірамідки, інтерактивні ігрові набори. На стінах – два бізіборди із застібками, імітацією розетки та вмикачів, шнурівками, замками тощо.

Та граються цим не діти, а дорослі, які пережили інсульт, йдеться в публікації "МБ".



Вони тут тренують моторику рук, мовлення та заново навчаються повсякденних речей. Це відділення медичної реабілітації, що діє в центральній міській лікарні. Воно створене у 2020 році, а зараз продовжує активно розвиватися.



Завідувач відділення реабілітації центральної міської лікарні Андрій Фролов розповідає, що відділення створювали з нуля – шукали команду, облаштовувати кабінети всім необхідним.



– Торік тут зробили стаціонарне відділення. Ми вже маємо ліжка. Поки що вони розташовані на території інших відділень. Уже в перші дні після інсульту ми починаємо працювати з пацієнтами. Буквально з наступного дня. Наші лікарі, зокрема і я, проходили курс спеціалізації з фізичної та реабілітаційної медицини. Тож зараз ми працюємо за світовими стандартами. І весь час розвиваємося, – каже Андрій Фролов.

"Рука вже почала рухатися"

Проходимо у кабінет ерготерапії. Тут у пацієнтів розвивають дрібну моторику.

Асистентка ерготерапевта саме робить масаж руки пацієнту.



Пацієнт Микола Тодорюк пережив інсульт восьмого лютого і зараз поступово виробляє вимову та вчиться працювати правою рукою. Йому 73 роки.

– Пан Микола після інсульту дуже гарно відновлюється. Уже почав розмовляти. Вчилися поступово, по складах, – каже асистентка ерготерапевта Олеся Курик.

– Так, потихеньку. Сюди вже прийшов пішки, без візка, – помалу і стараючись, каже чоловік.

– Правильно, з відділення терапії ми вже прийшли сюди пішки. Зараз розробляємо ручку. Треба час, терпіння і бажання, тоді все у нас вийде, – продовжує Олеся Курик.

– Це вже третє заняття. Мені вже набагато краще. Рука не рухалася, а зараз рухається, – трохи з поганою вимовою, але впевнено каже чоловік. Пані Олеся йому в цьому допомагає, підправляє.

Андрій Фролов показує на стіні бізіборди. На них пацієнти навчаються застібувати ґудзики, блискавку, шнурки зав’язати, вмикати світло, користуватися розеткою тощо.



– Це у нас мінітензор для розробки суглобів. Це канапа Бобета. Тут пацієнти зі сколіозом виконують загальні вправи. А люди після інсультів навчаються повертатися на бік, підводитися з ліжка. Вона дуже широка, тому зручна. А ось універсальна клітка для підвісної терапії, тут проводять тракційну терапію, як кажуть, "витяжку хребта", – пояснює лікар.



Переважно тут проходять реабілітацію люди, які пережили інсульт. Але приходять також і пацієнти з опорно-руховою патологією, з радикулітом та проблемами з хребтом.

– Ця патологія в останні роки дуже помолоділа. Багато молодих людей має проблеми хребта через смартфони, сидячий спосіб життя. Буквально кожен другий пацієнт – зі сколіозом, – каже завідувач відділення.



"Для кожного – індивідуальна програма"

Далі йдемо у зал фізичної реабілітації. Тут пацієнти відновлюють ходу.

– У нас є велотренажери, бігова доріжка, орбітрек (доріжка з брусами), там пацієнти відновлюють згинання нижніх кінцівок. Тут також проходять реабілітацію люди з протезуваннями. Ось це в нас стельова підвісна система. Коли людина прикута до ліжка, її потрібно заново вчити ходити. Ми надягаємо спеціальний корсет, таким чином прикріплюємо її до цієї системи. Потім піднімаємо, і людина знаходиться у вертикальному положенні. Так пацієнт крок за кроком вчиться ходити, – каже пан Андрій.



На орбітреку саме займається одна із пацієнток. Каже, що прийшла вже вдруге.

– Тут дуже гарний персонал, я дуже вдячна цим людям. І обов’язково ще прийду. У мене змінений колінний суглоб, бо був перелом. Робили операцію. Через три місяці я проходила реабілітацію тут і через рік знову прийшла, бо трохи погіршився стан, – каже Олена Миколаївна.
Асистентка фізичного терапевта Олександра Прокопець розповідає, що працює у відділенні вже рік і дуже рада, що має змогу допомагати людям відновитися.

– Я прийшла сюди рік тому на практику і залишилася працювати. Ми допомагаємо людям заново вчитися жити: навчаємо рухати ногами, руками, ходити, тримати рівновагу, одягатися, брати воду та пити її, – каже Олександра.



Нещодавно у відділенні відкрився ще один зал фізичної реабілітації. Сюди закупили нове обладнання, тренажери – реабілітаційну бігову доріжку, орбітрек, велотренажери.

– Закуповуємо також обладнання для відділення медичної реабілітації. Тож згодом це буде повноцінне відділення з ліжками, для початку із двадцятьма. Окремо облаштуємо кабінет для логопедичних занять, – каже Андрій Фролов.

З початку війни відділення медичної реабілітації прийняло в себе чимало переселенців. Зверталися деякі пацієнти, які пережили інсульт під постійними обстрілами.

– Війна морально дуже вплинула на людей. Якось до нас звернулася жінка з Маріуполя, яка близько 20 днів провела у підвалі з інсультом. Вона не розмовляла взагалі. Наші ерготерапевт та логопед допомагали жінці, тож потрохи почала говорити. А ще в нас була пацієнтка, яка навчилася говорити завдяки співу. Процес відновлення – тривалий. Я пацієнтам завжди пояснюю, що за тиждень-два неможливо цілковито відновитися. Але якщо постійно працювати, то отримаємо результат. І люди дослухаються, докладають зусиль, щоб швидше повернутися до нормального життя, – каже лікар.



Відділення медичної реабілітації тісно співпрацює з відділенням міського інсультного центру та неврологічним відділенням. Коли надходить новий пацієнт, збирається мультидисциплінарна команда. До її складу входять лікарі фізичної реабілітаційної медицини, лікарі-неврологи, фізичні терапевти, ерготерапевти, психологи й логопеди.

– Ми оцінюємо стан пацієнта, його можливості. Раніше людина після інсульту просто лежала в лікарні, зараз же ми одразу займаємося її реабілітацією, підбираємо індивідуальну програму. Пацієнт проходить комплексне лікування. В нас була жінка, повністю прикута до ліжка. Плакала, казала, що ніколи не встане. А за місяць реабілітації вже з ходунками чи з паличкою ходить, – розповідає Андрій Фролов.











Здійснено за підтримки Асоціації “Незалежні регіональні видавці України” та WAN-IFRA в рамках реалізації проєкту Хаб підтримки регіональних медіа. Погляди авторів не обов'язково збігаються з офіційною позицією партнерів.



Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram