Шукали цвіт папороті та вмивались росою: буковинці розповіли про давні традиції на Івана Хрестителя

Сьомого липня відзначають свято Івана Купала, яке дійшло до нас з прадавніх часів і досі зберегло багато народних традицій.

Буковинці поділилися спогадами про традиції свята, пише molbuk.ua



– Коли я була ще дівчиною, ми дуже чекали цього свята, – пригадує 86-літня Катерина Скриник. – Ще до світання бігла до лісового джерела за купальською водою. Мама мила мені нею голову, щоб волосся було гарним. Ми з дівчатами ходили босоніж по росі та качалися в ній, аби бути здоровими. Ранішню росу збирали у пляшечки і використовували при недугах. Дівчата плели вінки і пускали їх у струмку на воду. Чий вінок парубок дістане, того дівчина мала поцілувати. Ввечері на вигоні збиралася вся молодь села. Дівчата співали купальських пісень, прикрашали невелике деревце квітами та стрічками, обвішували цукерками, бубликами, випеченим у вигляді пташок печивом. Хлопці збирали хмиз і розпалювали велике вогнище. Потім всі тричі стрибали через нього, щоб очиститися від нечистої сили та набратися здоров’я на весь рік. А якщо парубок стрибав разом із дівчиною, то мусив із нею одружитися. Найхоробріші йшли вночі до лісу шукати цвіт папороті. Казали, хто зірве його, буде багатим і щасливим. За мого дівування ніхто так і не знайшов того цвіту.

– Наші предки вважали, що купальська ніч – чарівна. Тоді по землі ходять і людське щастя, і темні сили, – розповів етнограф Микола Шкрібляк. – Не лягали спали, бо нечистий міг заподіяти лиха в господарстві, зіпсувати корову чи коня. Аби завадити цьому, ставили на порозі ніж чи сокиру, розстеляли полин, листя лопуха та осики, яких боїться всяка нечисть. Дівчата в цей день носили часник за поясом. У купальську ніч, казали старі люди, рослини мають велику лікувальну силу. Тому йшли в ліс і на поле збирати різне зілля. Молоді жінки зривали трави для кохання – сон-траву, ромен-зілля, васильки. Існує легенда, що на Купала можна зцілитися росою, якщо пройтися вранці по траві.

Дівчата ворожили на заміжжя: плели вінки із квітів і трави та пускали їх на воду. Якщо вінок потоне або його приб’є до берега – весілля в цьому році не буде. У кого вінок найдовше пропливе – та скоро вийде заміж.

– Увечері молодь збиралася біля річки чи ставка, прикрашали на галявині деревце, яке називалося Мареною. Вранці його спалювали або топили у воді, щоби позбутися лиха. Запалювали купальський вогонь, який мав горіти всю ніч. Навколо нього грали в різні ігри, співали пісні, водили хороводи, – каже етнограф.

Хлопці з дівчатами стрибали через багаття. З цього приводу навіть існували деякі прикмети. Якщо парубок найвище стрибнув – буде гарний урожай у його родини. Коли ж перестрибнуть через багаття юнак з дівчиною, взявшись за руки, – вони одружаться і житимуть у злагоді.

Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram