Весільні сукні шиє все село

Перше враження від села Волока Глибоцького району в мене було приголомшливе – такі розкішні вілли важко знайти і в Чернівцях. На великих обійстях наймають навіть домашніх працівниць, щоби поралися по господарству.

Про свої прибутки в селі не говорять, хоча не таємниця, що практично в кожній хаті шиють весільні сукні і виготовляють віночки та фату. Але то не для преси, мало хто може дозволити собі вийти з підпілля, кажуть, що податки задушать, а справу залишати не хочеться.

Щоби відремонтувати дорогу до села, подейкують, скинулися самі мешканці Волоки. То й не дивно, селом їздять найновіші іномарки та й гості із сусідніх держав часто приїжджають за товаром.

Нові моделі суконь тримають у таємниці

Довідатися про кращих майстринь на селі неважко – варто було лишень зайти до першої крамниці. Та ось спілкуватися з нами кравчині не виявили бажання. Дехто з найманих працівників пояснив своє мовчання тим, що дорожить робочим місцем. Окрім того, нові модельні розробки тримаються в таємниці, аби сусіди не пустили їх на конвеєрне виробництво.

– Пошиття весільних суконь – бізнес нашого села, – розповідає власниця весільного салону "Весільний світ" Фелічія ПОПОВИЧ. – Цією справою у Волоці займається практично кожен мешканець. Навіть якщо й не сам, то вже точно на когось працює. Незабаром відкриватимуться у нас і фабрики з пошиття весільних суконь.

– А починалося все з виготовлення весільних квітів, віночків та фати. Наші батьки ще сорок років тому займалися цим бізнесом. Пізніше почали шити весільні сукні та торгувати ними на ринках. У 80-х роках весільними сукнями торгували на ринку, що на вулиці Зеленій у Чернівцях. Згодом опанували й Калинівський ринок. Це вже від нас перейняли цю справу у Великому Кучурові та Тисівцях. Але вони переважно займаються виготовленням весільних букетів, віночків та фати.

Шкодуємо лише про те, що не зробили у нашому селі весільний ринок, адже все починалося саме тут.

– Які весільні сукні сьогодні в моді?

– Надзвичайно модними є весільні сукні з камінням Сваровського (з австрійської фабрики). Щоправда, вони дорогі – маленька упаковка коштує 20-60 доларів. Не так давно була мода на спідниці-сітки, зараз замовляють шестиклинні спідниці – надається перевага європейському стилю. Досі є модними вишивка та бісер – це переважно ручна робота, тому коштує недешево. Щодо тканин, популярними залишаються прокатні атласи, тафта та французькі тканини. Французькі тканини вважаються розкішшю. Серед них є і такі, що повністю розшиті бісером і коштують 60-80 доларів за метр.

– Звідкіля привозите тканини?

– Звідусіль – з Франції, Англії, Австрії, Китаю, Тайваню, Туреччини тощо. Часом купуємо на ринку в Одесі, шукаємо по Інтернету.

В один з цехів й на поріг не впустили

З майстринею, славетною на все село, нам поспілкуватися так і не вдалося. Пані Марія сказала, що від цієї справи вже відійшла, і тепер усім відають її діти. Порадила звернутися із запитаннями до власників цехів з пошиття весільних суконь.

В одному з таких цехів нас прийняли не дуже люб’язно – за поріг так і не впустили. А на прохання відповісти на кілька запитань щодо виготовлення весільних нарядів відмовили, посилаючись на те, що за надання будь-якої інформації можуть втратити робоче місце. Телефони власників цеху теж відмовилися повідомляти.

Але нам все ж пощастило. Поруч виявився ще один цех з пошиття весільних та вечірніх суконь – "Sorin". Його власники погодилися з нами поговорити. Як виявилося, кореспонденти на їхньому підприємстві вже не вперше, дівчата-кравчині навіть вже навчилися позувати перед фотокамерами.

– До весни, якщо все піде добре, будемо розширювати виробництво вдвічі, – каже власник приватного підприємства "Sorin" Сорін Павленко. – Наразі ми створили 18 робочих місць, набираємо дівчат з міста та районів. Якщо є бажання у дівчат у нас працювати, але нема ще потрібних навиків, йдемо їм назустріч, навчаємо через центр зайнятості. До речі, зараз ми запрошуємо на роботу кравчинь-мотористок. Ми забезпечуємо працівників помешканням та одноразовим харчуванням. Заробітна плата – від 600 гривень.

– Чи замовляли вам ексклюзивні сукні більш ніж за 2000 доларів?

– Ми не працюємо вроздріб, навіть якщо б сукня коштувала кілька тисяч доларів. Тут налагоджено конвеєрне виробництво під замовлення. Моделі змінюються лише за вимогою замовників. Вони самі обирають моделі. У нас навіть є свій модельєр, котрий пропонує через Інтернет гуртовим покупцям свої нові розробки. З ексклюзивними моделями ми не працюємо, це прерогатива весільних салонів – кожному своє. Не заперечую, сукні на зразок наших у весільних салонах втричі дорожчі, але у них свій ризик.

Наші сукні в Росії навіть продаються під різними відомими марками, але я до того ставлюся спокійно – нам не потрібна марка, важливо тільки те, щоб знали мій товар – такі умови бізнесу.

– В які країни збуваєте весільні та вечірні сукні?

– Основні гуртові закупівлі роблять росіяни. У Росії українським товаром охоплений весь ринок – від салонів до базарів. Річ у тому, що в Росії весільні сукні в три-чотири рази дорожчі. Тому і їздять вони до нас по товар. Невеликі партії відправляють до Чехії, Великобританії тощо.

Невдовзі буде й перша фабрика весільних суконь

Неподалік від цехів з пошиття весільних суконь приватний підприємець Микола Чевка розпочав будівництво швейної фабрики. Каже, що зараз його робітники працюють розрізнено у трьох місцях, а хочеться звести їх разом.

– Наступного року, якщо не подорожчають будматеріали, будемо святкувати відкриття першої у селі Волока швейної фабрики, – каже Микола Ілліч. – Будівництво розпочали ще в квітні, важко доводиться, всі прибутки вкладаємо в будівництво, навіть у борги встиг влізти. Зараз у моєму штаті 30 людей. Після відкриття фабрики збільшимо його до 60-70 осіб.

– Який одяг виготовлятимете на фабриці?

– Все, що можна одягнути. Але переважно вечірні, весільні та випускні сукні. На фабриці будемо робити все – вишивати, обробляти бісером та камінням. Тобто виконуватимемо будь-яку примху клієнта.

– Хто є вашими основними замовниками?

– На 80-85% – Росія. Незабаром у нас буде бартер з Росією, – жартує Микола Ілліч, – ми їм весільні сукні, а вони нам газ. Замовляють по Інтернету та каталогах конкретні моделі, що розробляють наші модельєри. Є такі замовники, яким ми відправляємо товар. Працюємо також і вроздріб.

У нас є постійні клієнти з Румунії, Югославії тощо. На український ринок ми робимо невеликі поставки.

– Як коливається ціна на весільні сукні? Росіяни надають перевагу дешевим чи дорогим сукням?

– Найдешевша сукня коштує 30 доларів, найдорожча – 150. Звісно, є сукні, які коштують кілька тисяч, але то вже індивідуальні замовлення. Пам’ятаю, рік тому все наше село гуділо, коли один з мешканців робив на замовлення сукню за 3000 доларів. Але ціна така лише тому, що сукня була оброблена камінням Сваровського – лише одна жменя цих камінців коштує 150 доларів. А якщо всю сукню оздобити?

Росія робить замовлення і на дешеві, і на дорогі сукні різними партіями. Село Волока, завдяки весільному бізнесу, вважається одним з найбагатших в Глибоцькому районі. Однак для розвитку цього унікального бізнесу бракує робочих рук і капіталовкладень.