Нерегулярний сон у поєднанні з його недостатньою тривалістю може суттєво підвищувати ризик серцево-судинних захворювань. Про це свідчать результати дослідження вчених з Університету Оулу, Фінляндія.
Дослідники проаналізували зв’язок між звичками сну та здоров’ям серця у людей середнього віку. Вони встановили, що найвищий ризик серцево-судинних захворювань, зокрема інфаркту та інсульту, мають ті, хто спить менше ніж 8 годин на добу і при цьому дотримується нерегулярного режиму сну, пише медіа "Букви" з посиланням на Medical News Today.
У межах роботи науковці використали дані понад трьох тисяч дорослих, які народилися у Фінляндії у 1966 році. Учасники носили на зап’ясті пристрої для відстеження активності протягом двох тижнів, а для аналізу дослідники взяли перші сім послідовних ночей.
Окрім тривалості сну, вчені оцінювали час засинання, середину сну (проміжок між засинанням і пробудженням) та час підйому. За цими показниками сон поділили на регулярний, відносно регулярний і нерегулярний.
Учасники також заповнювали анкети про спосіб життя, зокрема щодо куріння та вживання алкоголю, і проходили медичні обстеження – із вимірюванням артеріального тиску, індексу маси тіла, рівня холестерину та глюкози.
Протягом наступних 10 років дослідники відстежували серцево-судинні захворювання за національними медичними реєстрами – зокрема інфаркти, інсульти та смерті, пов’язані із захворюваннями серця.
Аналіз показав, що для здоров’я серця важлива не лише кількість годин сну, а і його регулярність. Учасники з нерегулярним часом засинання, які спали менше ніж 8 годин, мали підвищений ризик серцево-судинних захворювань упродовж наступного десятиліття.
Їхній ризик був майже вдвічі вищим порівняно з людьми зі стабільнішим режимом сну.
Схожу тенденцію зафіксували і в учасників із дуже нерегулярною “серединою сну” – показником, який вважається індикатором стабільності циркадного ритму.
Циркадний ритм – внутрішній “біологічний годинник”, який регулює артеріальний тиск і частоту серцевих скорочень. Порушення цього ритму може призводити до того, що артеріальний тиск не знижується вночі, як це має відбуватися під час сну, а залишається підвищеним.
Пульмонолог і спеціаліст із медицини сну Сараті Бхаттачарія пояснив, що порушення циркадного ритму впливає на відновлення організму та гормональні процеси. За його словами, “період відновлення організму та гормональні сигнали порушуються. Хронічний дефіцит сну може підвищувати рівень гормонів стресу і сприяти збільшенню ризику серцево-судинних хвороб”.
Водночас дослідники не виявили зв’язку між нерегулярним часом пробудження та підвищеним ризиком серцевих захворювань.
Психіатр Браян Захарія назвав результати клінічно значущими і зазначив, що підвищення ризику приблизно вдвічі є суттєвим, з огляду на інші відомі фактори ризику, такі як куріння чи діабет.
Він також підкреслив, що ключовим фактором виявився саме нерегулярний час засинання, а не пробудження. На його думку, це може свідчити про ширші порушення поведінкових звичок і циркадного ритму.
“Порушення циркадного ритму відіграє роль у метаболічних і запальних процесах. Це може спричиняти інсулінорезистентність, посилювати системне запалення і, як наслідок, підвищувати ризик атеросклерозу та тромбозу”, – пояснив він.
Повідомлення про здоров'я мають суто рекомендаційний характер. У випадку виникнення проблем — звертайтеся до лікаря. Не займайтесь самолікуванням!!!
Читайте новини "МБ" у Google News | Facebook | Telegram | Viber | Instagram
