Дослідники за допомогою стародавньої ДНК відтворили обличчя жінки, яка 10,5 тисячі років тому жила на території сучасної Бельгії.
Вона мала блакитні очі та шкіру, світлішу ніж у більшості інших людей у Західній Європі періоду мезоліту.
Про це повідомляє CNN із посиланням на Гентський університет, пише "УП.Життя".
Останки жінки знайшли у печері Марго в місті Дінан під час археологічних розкопок у 1988-1989 роках. Разом із нею були рештки ще вісьмох жінок.
Це було досить незвичним, оскільки у мезолітичних похованнях переважно знаходять комбінацію решток жінок, чоловіків і дітей.
Більшість скелетів були засипані уламками каменів. Одна жінка мала порізи на черепі, зроблені після смерті. Крім того, на останках знайшли охру, що свідчить про проведення певного ритуалу.
"Цікаво також те, що ця похоронна печера використовувалася протягом кількох сотень років. Тому вона була місцем пам'яті, куди люди поверталися, попри свій кочовий спосіб життя мисливців-збирачів.
Ці знахідки вказують на складні похоронні звичаї і порушують цікаві питання про соціальну структуру та культурні практики цієї ранньої спільноти", – розповіла археологиня і співавторка дослідження Ізабель де Гроот.
Команда ретельно проаналізувала один із черепів і реконструювала обличчя людини, якій він належав.
Цій жінці було від 35 до 60 років. Вона мала високе перенісся та виражені надбрівні дуги.
Колір її шкіри, волосся та очей базується на давній ДНК, а інші елементи, як-от прикраси та татуювання – на археологічних даних, отриманих під час інших розкопок у басейні річки Маас.
Жінка походила з тієї ж групи населення, що й Чеддарська людина, яка жила приблизно в той же час на території сучасної Великої Британії. Однак колір їхньої шкіри різниться – "бельгійка" була дещо світлішою.
європейські мисливці-збирачі мали однаковий генотип. Воно також є свідченням, що між різними популяціями вже тоді існували значні відмінності в кольорі шкіри.
Під час одних розкопок колишнього табору на березі Маас вчені знайшли кам'яні знаряддя, кістки диких тварин і риби. Вони вважають, що ці люди були кочівниками.
"Вони переміщувалися, тому що повністю залежали від природних ресурсів: диких тварин, рослин, риби. Це змушувало їх рухатися по місцевості та переносити свої поселення", – зазначив археолог Філіп Кромбе.
Наразі науковці аналізують інші останки з печери, щоб встановити зв'язки між похованими разом жінками. Також планують дослідити їхнє харчування.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
