Німеччина мала б припинити боятися погроз з боку Кремля та посилити допомогу Україні, що само по собі стало б фактором стримування для Росії.
Про це говорили депутати Бундестагу, які взяли участь у конференції "What Kind of Peace? Ukraine and Us" 16 жовтня в Берліні, повідомляє кореспондент Укрінформу.
"Парадокс полягає в тому, що той, хто хоче безпеки та миру, подекуди має думати про більшу ескалацію… Якщо ми хочемо миру в Європі, треба більш рішуче та в більших обсягах допомагати Україні", - заявив депутат від партії "Зелених" Робін Вагенер і додав, що подекуди мир не досягається лише за допомогою деескалації.
Вже сама погроза ескалацією може бути засобом стримування для Росії, отже треба ставити свої "червоні лінії", а не морочити голову над путінськими, наголосив Вегенер.
Ще одна представниця "Зеленої" партії, яка входить до урядової коаліції, Агнешка Бруггер подивилась на ситуацію з дещо іншої перспективи: "нічого не робити (як поводиться Захід) – також ескалація, адже агресор, Путін, робить свій наступний крок". Вона згадала довгі дебати стосовно ракет Taurus, коли попри більшість у Бундестазі уряд і безпекова рада сказали: "ні".
Представник опозиційного блоку ХДС/ХСС Родеріх Кізеветтер запропонував ставити умови Росії, як ставить їх вона. Політик нагадав, що в політичних колах Німеччини досі не хочуть говорити про перемогу України, а лише про те, що "Україна не має зазнати поразки, а Росія не повинна перемогти". Лунають навіть заклики вести перемовини з Росією, "яку не можна перемогти" та умовити Україну поступитися територіями та відмовитися від прагнення членства в НАТО в обмін на мир.
"Домовленість Будапешт-2" буде таким же нікчемним документом, як і перший, запевнив Кізеветтер. Партнери, за його словами, мали би самі виставляти Росії вимоги: наприклад, прибрати ракети з ядерними боєголовками з Калінінграда, звільнити від своїх військ Придністров’я тощо. Політик також дорікнув нинішньому уряду своєї держави за те, що він недостатньо робить для допомоги України попри голосні заяви про "другого за обсягами помічника". Інші країни відносно своїй економічної потужності роблять набагато більше, наприклад Данія виділяє на військову допомогу Києву 1,5% власного ВВП тоді як ФРН – 0,02 відсотки, заявив депутат.
Його однопартієць Йоганн Вадефуль теж критикував уряд.
"Наша стриманість лише мотивуватиме і заохочуватиме агресора, і тому ми не маємо права бути "виваженими", ми маємо чітко заявити, що ми тут захищаємо, і за що Україна наразі платить страшну ціну", - сказав парламентарій.
Він назвав величезною стратегічною помилкою особисто канцлера те, що він став першою людиною у ФРН, хто сказав про ризик ядерного протистояння з Росією, що налякало людей. Водночас Вадефуль висловив сподівання, що Німеччина все ще може зіграти роль лідера і буде спроможна тримати згуртованою Європу, де є велика рішучість на сході через свій гіркій досвід і певна стриманість на заході та півдні континенту, і чітко сформулювати позицію, що місце Європи – на боці України.
"Ми можемо зробити так, щоби Україна перемогла в цій війні, для цього потрібна спільна політична воля", - переконаний консерватор.
Участь у конференції, яку організував 16 жовтня берлінський Центр Liberale Moderne, беруть участь німецькі та українські політики, зокрема, депутати Бундестагу та Верховної Ради, дипломати, експерти.
Читайте новини "МБ" у Facebook | Telegram | Viber | Instagram
