На думку вчених, давно втрачена планета існувала на самому початку розвитку нашої Сонячної системи мільярди років тому.
Група астрономів з Франції, Німеччини та Швейцарії прийшла до цього висновку, вивчивши алмази всередині метеоритів Аль-Махата ас-Сітта, пише Live Science.
Невеликий астероїд 2008 TC3 впав 7 жовтня 2008 року в Нубийской пустелі на півночі Судану і при падінні розвалився на безліч метеоритів. Аналіз показав, що загибле тіло належало до вуглецевих астероїдів рідкісного типу і складалося з графіту з включеннями дуже маленьких алмазних кристалів.
Наноалмази можуть утворюватися при порівняно "нормальному" тиску всередині великого батьківського тіла, такого як Земля, але є й інші теорії походження. Наприклад, високоенергетичні зіткнення між небесними тілами в космосі можуть залишити такі алмази.
Потім автори розглянули мікродомішки, що накопичилися в цих кристалах. Серед них виявили такі мінерали, як хромит, фосфати, сульфід заліза-нікелю. Їх склад і морфологія показали, що зростання кристалів відбувалося при дуже високому тиску.
Дослідження Філіпа Жилле і його колег з Федеральної політехнічної школи Лозанни показало, що подібні алмази в метеориті можуть утворюватися тільки під тиском вище 20 гігапаскалів. Це надзвичайно висока форма тиску, яке люди можуть генерувати тільки за допомогою деяких вибухових речовин.
"Цей рівень внутрішнього тиску можна пояснити тільки в тому випадку, якщо планетарне батьківське тіло було планетарним "ембріоном розміром з Меркурій-Марс", в залежності від шару, в якому були сформовані алмази", - йдеться в заяві дослідників з Федерального політехнічного інституту школа Лозанни в Швейцарії.
Відзначається, що на зорі свого розвитку Сонячна система була сповнена такими тілами: деякі з них сформували сучасні планети, а інші загинули, впавши на Сонце або розлетівшись від ударів одне з одним.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
