Група дослідників з Вашингтонського університету під керівництвом Томаса Куїнна з'ясувала, чому в тісних подвійних зоряних системах рідко виявляються планети.
Текст статті, прийнятій до публікації в Astrophysical Journal, доступний на сайті arXiv.org.
Вчені моделювали поведінку систем, обмежившись лише такими, у яких період оберту зірок навколо загального центру мас не перевищує десяти земних діб.
Фахівцям вдалося встановити, що причина того, що в подвійних зоряних системах мало планет, полягає в наявності зони нестійкості. Планета не може перебувати ближче певної відстані від свого подвійного сонця. За цією межею неможливо існування стійкої орбіти, і екзопланета, що потрапила в зону нестійкості, отримавши гравітаційний "стусан", просто відлітає в космічний простір. З часом ця область зміщується.
За оцінками авторів, як мінімум 87% подвійних зірок з часом втрачають одну планету. При цьому втрата однієї з них може спровокувати руйнування всієї системи.
Читайте найоперативніші новини "МБ" у Facebook і Telegram
