Європейський суд, розташований у Люксембурзі, ухвалив рішення про незаконність останньої хвилі санкцій, запроваджених проти Сергія Клюєва Радою ЄС в 2017 році.
Про це "Європейській правді" повідомили в прес-службі Суду ЄС.
За останні роки Суд Європейського Союзу неодноразово ухвалював рішення про скасування санкційних обмежень, запроваджених проти колишніх посадовців. Однак це рішення стало першим, коли під сумнів поставлені нині діючі санкції.
Понад те, оприлюднене 21 лютого рішення ставить під загрозу продовження санкцій проти інших посадовців, чию вину Україна так і не спромоглася довести.
Рішення винесене за скаргою, поданою Клюєвим ще у 2015 році – вона стосувалася хвилі санкцій, яка діяла до березня 2016 року. Між тим, під час розгляду скарги до неї додали документи з нових санкційних хвиль, в тому числі останньої, запровадженої в березні 2017 року. Підстави санкційних обмежень за цей час не змінилися – народний депутат Сергій Клюєв, брат екс-голови адміністрації президента Андрія Клюєва, перебував під економічними обмеження (заморожування активів в ЄС) через подання Києва про "зловживання публічними коштами".
У своєму рішенні Суд зауважив, що обмежувальні заходи можуть накладатися лише на тих посадовців, які "ідентифіковані як відповідальні" за незаконне привласнення коштів держави. Суд ЄС вважає, що Рада Європейського Союзу, накладаючи санкції, мала перевірити, наскільки обґрунтованими є звинувачення на адресу конкретної особи.
У даному разі, на думку суддів, є підстави для "сумніву в адекватності доказів", які українська влада передавала Євросоюзу. При цьому Рада ЄС не взяла до увагу аргументи пана Клюєва
