- розповідає чернівчанка Ніна СУШКОВА. – Вони мені дуже подобаються: у них очі, як намистинки, і так на мене мило дивляться. Хом’ячки – цікаві тваринки. Вони дуже жваві і їм постійно потрібно кудись витрачати свою енергію. Тому в клітці хом’ячка обов’язково має бути колесо. Вони, як білки, можуть годинами вертітися в колесі. Постійно усім цікавляться, всюди лазять. На жаль, вони живуть усього три роки, і лише звикнеш до тваринки, як вона вже гине. Але це компенсуєтсья їхньою надзвичайною плодовитістю: хом’яки можуть приносити потомство раз на півтора-два місяця. Моїм хом’ячкам лише чотири місяці, але вони вже встигли народити 11 малят. Після народження хом’ячків тата-самця необхідно відселяти від сім’ї, бо він може випадково розтоптати своє чадо. Натомість хом’ячихи – чудові мами: вони дбайливо облаштовують гніздечко для діток і зносять туди усе, що можуть. До речі, ці тварини надзвичайно чистоплотні: у туалет ходять в один куток, їдять в іншому. Полюбляють усе: хліб, моркву, капусту, буряк. Єдине, що їм не можна давати, – це картоплю. Певне, через крохмаль, який міститься у картоплі, хом’ячки від неї гинуть. Молотять усе і постійно – лише подавай. На дно клітки стелю їм тирсу або сіно, підстилку міняю раз на чотири дні. Якщо подовгу тримати цих тваринок на руках, вони стають зовсім ручними. Але я хом’ячків розводжу, тому мені треба, щоби вони були напівдикими (тоді вони краще розмножуються). Якщо притиснути стару вагітну самку, вона може вкусити, але загалом хом’ячки – мирні істоти і не кусають свого господаря.
Хом’ячків можна придбати в будь-якому зоомагазині міста чи на ринку на вулиці Зеленій за 20-40 гривень. (Г.Марків).
