- Маючи 40 соток землі і ще 20 – у дружини, Юрій Борчук захотів ще отримати дев’ять соток нібито для садівництва, - розповідає секретар Долішньошепітської сільської ради Любов Косован. – І не де-небудь, а недалеко від своєї хати – через дорогу, в урочищі “Межиброди”, що належить до території села Лекече. Ми пропонували йому в будь-якому іншому місці. Бо тут планується розмістити газорозподільчий пункт або виділяти землю під забудову тим, хто може постраждати від підтоплень, чи молодим сім’ям. Але Борчук вирішив будь-яким способом отримати цю ділянку, яка має площу 20 соток. Адже зараз у нас сотка землі вартує майже 2000 доларів. Сільські депутати були проти цього. Однак підприємець в усьому звинувачував сільського голову. Це тривало років зо п’ять. А після тривалої тяганини суд зобов’язав Борчука звільнити самовільно захоплену ділянку, яку той вже обгородив парканом. Виконавча служба, робітники і наш дільничний інспектор виїхали на місце, щоби виконати рішення суду. Наш голова не мав там бути. Але приблизно об 11.00 нам передзвонили, що Борчук не пускає нікого на ділянку і вимагає, аби прибув голова. Коли Юрій Дмитрович приїхав, Борчук напав на нього з сокирою.
Нині на місці сутички ще є сліди крові, які бурими плямами видніються на траві.
- Словесна перепалка виникла відразу ж, як голова приїхав на ділянку, - каже мешканець Лопушної Давид Стратій. – Я побачив, як Борчук вихопив звідкілясь сокиру і заніс її над головою Юрія Дмитровича. Жебчук інстинктивно підняв праву руку, але удар все одно зачепив голову. Всі від несподіванки відскочили. Супротивники впали на землю, але фізично міцніший підприємець наніс ще один удар вістрям сокири – на цей раз у живіт. Ми з батьком, дільничний інспектор Віталій Кіращук і ще один чоловік накинулися на нападника і повалили долілиць. Варто було ще Борчуку раз вдарити, і голова би не вижив.
- Шкода, що так сталося, - жалкує дружина підприємця Юрія Борчука Емілія, мати трьох дітей. – Чоловік не стримався, бо не міг витримати несправедливості: одним дають землю, іншим – ні. Але все одно проливати кров не годиться.
Ми побували і в центральній райлікарні, де нині перебуває поранений Юрій Жебчук.
- Я молив Бога і лікарів, щоби вижити, адже маю двох дітей. А потерпів через те, що чесно виконував свої службові обов’язки, - каже він. – У мене поранена голова, пошкоджені нирка і ребра. Але криза минула. Дякую людям, що швидко доправили мене до лікарні, а лікарі все зробили для мого порятунку.
До теми
Як повідомив центр зв’язків з громадськістю УМВС в області, міліція затримала 42-річного мешканця села Долішній Шепіт за підозрою в нанесенні тяжких тілесних ушкоджень 39-річному сільському голові, що намагався виконати рішення суду зі звільнення самовільно захопленої земельної ділянки.
Порушено кримінальну справу за ст. 350 ч. 2 Кримінального кодексу (погроза або насильство щодо посадової особи або громадянина, що виконує громадський обов’язок).
Василь Гринюк
