«Квитків до Києва немає, але знайдемо»

Впродовж останнього тижня у касах залізничного вокзалу Чернівців неможливо придбати квитки до Києва за один чи два дні до відправки потягу. Працівники вокзалу називають це сезонним явищем: у теплі дні чернівчани масово вирушають на відпочинок. Проте не все відповідає дійсності.

"Піди у таксистів запитай. Вони тут все знають"

Чернівчанка Ірина розповіла "МБ", як нещодавно їй довелося терміново їхати до Києва.

– У касах вокзалу мене "відшивали". Казали, що є лише квитки на СВ-вагони, які коштують майже 500 гривень. Але один водій таксі порадив мені звернутися до чоловіка, який міняє валюту на вокзалі. Він продав мені квиток. Щоправда, за послугу він попросив у мене 50 гривень, – каже жінка.

Кореспондент "МБ" вирішив переконатися, чи справді на залізничному вокзалі підпільно продають квитки. У четвер, 4 серпня, придбати квиток до столиці на п’ятницю було неможливо. "До Києва у наявності є лише квитки на СВ-вагони", – сказала касирка.

Підходимо до прибиральниці вокзалу, яка несе сміття до альтфатера:

– Не підкажете, де тут можна придбати квитки з рук? Мені завтра терміново потрібно поїхати до Києва, а касири говорять, що квитків немає…
– А ти піди у таксистів запитай. Вони тут усе знають, – відповідає жінка. – Там є один такий чоловік… Валютник. Його звати Толік. То він тими квитками і займається…

Жінка обертається і йде. Через мить повертається назад.

– Я спробую ще у дівчат із каси запитати. Може, вони тобі чимось допоможуть… – каже жінка.

– А вони мають квитки? – запитуємо.

– Та іноді їм залишають кілька квитків…

Прибиральниця заходить у двері однієї з кас. Через хвилини дві повертається і гукає: "Давай, заходь".
Заходимо до кімнати, в якій сидить касирка. Через вікно видно приблизно 10 людей у черзі. Касирка зачиняє вікно і через мікрофон каже людям у черзі, щоби трохи зачекали.

– Вам на завтра треба квиток? – перепитує касирка.

– Так, – відповідаю.

– На завтра є лише вільні СВ-вагони. Все інше продали. Але, якщо це вам терміново потрібно, можу знайти квитки на нормальні вагони. Але це коштуватиме на 25 гривень дорожче: 15 гривень за замовлення і 10 гривень –нашим дівчатам на чай.

"Ти за те не "парся"!"

Дякуємо і кажемо, що повернемося через годину, бо вдома забули гроші.

Біля входу до вокзалу зустрічаємо таксиста. Звертаємося до нього з проханням допомогти придбати "з рук" квиток до Києва.

– Приходь о 15.30, – каже таксист. – Приблизно в цей час сюди приїжджає Толік. У нього "БМВ". То його у нього й запитаєш, бо він цими квитками займається.

– А в нього точно квитки будуть? Бо у касах мені сказали, що на завтра всі квитки до Києва вже продали…

– Будуть, будуть… Ти за те не "парся"! – відповів чоловік і пішов до вокзалу.

Ще один таксист порадив звернутися просто до касирок. Мовляв, "той Толік з тебе здере грошей втридорога!"
Валютник – підпільний продавець квитків на своє "місце роботи" прибув приблизно о 16.00. Високий чоловік стоїть перед входом до вокзалу. Час від часу тихо повторює: "Міняємо долари". Підходимо до нього і кажемо про нашу "проблему". Чоловік спочатку трохи насторожився, а потім сказав, що квитків у нього наразі немає.

– Ти спробуй у каси підійти через хвилин 35. Вони зніматимуть бронювання. Нормально купиш квиток за державною ціною, і мені нічого не доплачуватимеш, – сказав Толік.

Додзвонитися до керівництва залізничного вокзалу в другій половині дня, 4 серпня, нам так і не вдалося. Як розповіли працівниці вокзалу, приблизно о 16.30 відбувалася нарада. Коли ми зателефонували на вокзал рівно через годину, працівниця сказала, що нікого з керівництва на роботі вже немає.
Микола КОБИЛЮК