Життя відомої в усьому світі поетеси Рози Ауслендер, яка народилася у Чернівцях 110 років тому, нагадує сюжет захопливого кіно. Роман із відомим графологом Геліосом Гехтом, еміграція у США, робота в американському банку та бухарестській нафтовій компанії, ув’язнення НКВД і звинувачення у шпигунстві, пережите гетто… І у всьому цьому захопливому сюжеті червоною лінією проходять її рідні Чернівці та поезія.
Любила гратися біля криниці на площі
Чернівці. Вулиця Сагайдачного, 57. У цьому будинку 11 травня 1901 року народилася Розалі Беатріс Рут Шерцер. Тоді ця вулиця називалася Мораріугассе, а будинок був під п’ятим номером.
Мораріугассе
тут ми живем
Гуркіт возів долинає
в мамині колискові
Вуличні дітлахи верещать
одні одних скубуть за волосся
Процесія йде
Під дощем корогви
намокають
відтак постає веселка
понад усмішкою
Розчахни свої вікна
в метушню
Мораріугассе
… Так писала Роза у вірші "Досвід ІІІ" про вулицю, на якій минули її щасливі дитячі роки. В інших віршах вона не одноразово згадує криницю (на сучасній площі Турецької Криниці) як символ щасливого дитинства. На вулиці Сагайдачного, з якої 110 років тому почалося життя майбутньої поетеси, кореспондент "МБ" поцікавилася у чернівчан, що вони знають про поетесу. Більшість відповідала лаконічно: "Здається, була така…" Біля резиденції молодь про Ауслендер знає не більше. Викладачі ЧНУ повідомили, що біографію поетеси читають лише студентам, які вивчають зарубіжну літературу.
Зате потішили у чернівецьких книгарнях – виявляється, поезією Рози Ауслендер часто цікавляться. А до ювілею у чернівецькому видавництві "Книги ХХІ" видали книгу "Час Фенікса. Вірші та проза". У книзі, приблизна вартість якої 35 гривень, подано переклади творчості видатної німецькомовної поетеси.
Ми ж подаємо розповідь про щасливий і водночас трагічний чернівецький період Рози Ауслендер.
Геліос був старший від Рози на 15 років
Після смерті батька Роза разом зі своїм другом Ігнацом Ауслендером емігрувала до США, де у Нью-Йорку одружилися. Після того, як подружжя отримало громадянство, вони змогли навідатися у Чернівці. Цей приїзд став дуже важливим у долі Рози – вона зустріла кохання свого життя.
– На прохання подруги з Берліна Роза відносить лист на графологічну експертизу відомому в Чернівцях і світі графологу Геліосу Гехту. Він був старший за Розу на 15 років, але між ними відразу спалахнуло сильне почуття, – розповідає асистент кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури ЧНУ Оксана МАТІЙЧУК. – І Роза, і Геліос перебували у шлюбі, але це не завадило їм залишитися удвох. Наприкінці 1928 року Роза повертається до Нью-Йорка, щоби розлучитися з Ігнацом. Адже за американськими законами, шлюб можна розірвати лише там, де він був зареєстрований. Геліос, у свою чергу, також намагався розлучитися, але йому це не вдалося, бо румунські закони виявилися більш суворими – за незгоди дружини шлюб не може бути розірваний. Однак закохані починають жити в Америці й 1931 року знову повертаються до Чернівців. У рідному місті вони щасливо живуть три роки. У цей період Роза друкує багато віршів у газетах, журналах, антологіях. Також дає уроки англійської мови. 1933-го Роза та Гехт через фінансову кризу переїжджають до Бухареста. Роза знаходить вигідну роботу, а через рік її позбавляють американського громадянства через трирічну відсутність у США. Ще через рік на Розу чекає важкий удар – розрив із Гехтом.
Що стало причиною розриву стосунків із людиною, яка була коханням усього її життя? Геліос Гехт без дозволу Рози опублікував деякі її вірші та дані експертизи її почерку і, відповідно, характеру. Для Рози це був удар, – близька людина скористалася її довірою. Роза не змогла цього пробачити. Пізніше у її житті були короткотривалі стосунки із чоловіками, але… Навіть у 80-річному віці вона писала поезію, яка є своєрідним посланням Гехту, спогадами про ту справжню любов.
Факт про ув’язнення став сенсацією
2001 року науковець Петро Рихло оприлюднив сенсаційний факт – Розу Ауслендер була ув’язнена за підозрою у шпигунстві. А у вересні 2010 року чернівецька СБУ розсекретила документи у цій справі, їх вивчав директор Чернівецького музею історії і культури Буковини Микола КУЛІШ.
– Ідеться про типове звинувачення органів НКВД багатьох інтелігентів у шпигунській діяльності, – розповідає Микола Куліш. – Роза Ауслендер, яка із США повернулася до Чернівців до хворої матері, потрапила під пильне спостереження органів НКВД. 5 листопада 1940 року проти неї відкрили кримінальну справу. Її звинувачували у тому, що вона зв’язана з керівниками Української націоналістичної партії Буковини, у наявності близьких знайомих у Румунії, Німеччині, а також її підозрювали у шпигунській діяльності на користь однієї з держав… На підставі цього звинувачення Розу заарештували, і декілька місяців вона провела у чернівецькій в’язниці. Доказів, щоправда, не знайшли. Роза мала чимало зв’язків із людьми з різних країн, але це пояснює те, що вона працювала кореспондентом. Відтак ці контакти не були компрометуючими в очах радянської влади, і слідчі постановили, що немає підстав для ув’язнення Рози Ауслендер. Її звільнили у лютому 1941 року…
– Справді, факт про ув’язнення поетеси можна назвати сенсаційним, – зауважує Оксана Матійчук. – Чому? До 2001 року в жодній офіційній біографії про це не згадувалося. Роза ніколи не розповідала про своє ув’язнення. Лише в одному із ще неопублікованих листів до німецького письменника Петера Йокостри вона просить нічого нікому не розповідати з того, що вона розповідала під час останньої зустрічі про радянську окупацію…
Після завершення Другої Світової війни Роза пережила у Чернівцях гетто й 1946 року за першої нагоди виїхала у Румунію. До рідного "міста на схилах у сукні зеленій" вона більше ніколи не приїжджала…
Померла Роза Ауслендер 3 січня 1988 року в Дюссельдорфі, її поховано на Північному цвинтарі. Рукописна спадщина поетеси перейшла у володіння міста Дюссельдорф. Розпорядником спадщини, згідно із заповітом, став Гельмут Браун.
Валерія ЧОРНЕЙ
З біографії
1907-1919 – шкільні роки. Роза відвідувала народну школу, ліцеї у Чернівцях і Відні.
1919 – отримує шкільний атестат (матуру). Інтенсивно студіює філософію. Була членом етичного семінару в Чернівцях. Захоплюється філософією Платона, Спінози та Бруннера, який згодом став її товаришем. Філософські погляди Бруннера закладають основу світосприйняття дівчини. Згодом, 1923 року, вона стала однією із засновниць Товариства імені Костянтина Бруннера у Нью-Йорку.
1919-1923 – вивчає літературу й філософію в Чернівецькому університеті.
1939 – у видавництві Literaria у Чернівцях виходить перша збірка поезій "Райдуга".
1941-1944 – у Чернівцях створено гетто. Майже три роки Роза з матір’ю і братом проводять там за колючим дротом. У гетто вона знайомиться з Паулем Целаном. Їй та її рідним вдається вижити.
Цікаво
Роза – одна з перших фінансово незалежних жінок початку ХХ століття. Володіння англійською та німецькою мовами дозволяло їй знайти роботу. Після еміграції у США вона легко влаштувалася в банк Bowery Savins Bank. 1934 року в Бухаресті працювала кореспондентом іноземних мов у нафтовій компанії Vademecum Oil Company. 1961 року працювала перекладачем в експедиторській фірмі Freedman &Slater у Нью-Йорку.
