Цьогорічний весільний сезон у Палаці урочистих подій розпочався із золотого весілля. Його відзначило подружжя Северина та Зінаїди Бучковських. Привітати наречених прийшли син Михайло із дружиною, донька Тетяна з чоловіком, четверо онуків, друзі, однокурсники, колеги. "Ми всією родиною вирішили влаштувати для батьків свято, – розповіла донька Тетяна. – Адже 50 років тому в них навіть не було весілля".
"Ми щасливі, що дожили до нашого золотого весілля, – зізналася Зінаїда Іванівна. – Дякуємо Богові, що прожили разом півстоліття, виростили гарних дітей та внуків".
– Ніби вчора ми розписалися із Зіночкою, а вже минуло 50 років, – роздумує схвильований наречений. – Я й досі, як у молодості, кохаю свою дружину. А закохався в неї, навіть не бачачи її. Мій друг Сергій розповів, що в наше село приїхала дуже гарна вчителька. Я сказав йому: "Вона буде моєю, тож навіть не підходь до неї і не залицяйся".
– Я вірю в долю, – запевнила пані Зінаїда. – Саме вона привела мене до Северина в його рідне село Тарашани. Адже я родом із Вінничини, але навчалася у Чернівецькому університеті на філологічному факультеті. Після закінчення навчання мене направили вчителем української мови та літератури у Тарашани.
Наречені розписувалися у сільраді о 22.00 31 грудня 1960 року. Весілля та Новий рік відсвяткували у своїх почесних свідків.
– У шлюбному свідоцтві батьків – номер 13. Це число стало для них щасливим, – переконана донька Тетяна. – Вони прожили гарне життя і є прикладом для нас.
На запитання про секрети їхнього золотого ювілею Зінаїда Іванівна, замислившись на хвилинку, зауважує: "Відчували із чоловіком велику відповідальність за нашу сім’ю, повністю віддавали себе дітям та онукам. Багато і чесно працювали".
– Це дуже знаково, що весільний сезон розпочався із золотого весілля, – переконана директор Палацу урочистих подій Галина СОЛОГУБ. – Це буде гарний приклад для молодих наречених, які прийдуть до нас.
Надія БУДНА
