«Обвінчалися» першокурсники

У гуртожитку №2 Чернівецького національного університету студенти філологічного факультету провели жартівливий обряд: старшокурсники "обвінчали" студентів першого курсу. Мешканці гуртожитку кажуть, що студентське "весілля" для них традиційна розвага. Студенти проводять його вже п’ятий рік поспіль на початку вересня.

– Спочатку ми знаходимо хлопця-першокурсника, який хоче жартома "одружитися", – розповідає ініціатор "весілля" студент філологічного факультету Іван БУРЛАКА. – Завдання "нареченого" – знайти дівчину-першокурсницю, яка погодиться "вийти заміж". Потім ми проводимо обряд "вінчання" і танці. Тобто все, як на справжньому весіллі.

Цього року в гуртожитку жартома "одружилися" студенти філологічного факультету Тарас та Катерина. Замість весільної сукні "наречена" одягнулася у рожеву тюль. Замість фати – штори.

"Наречений" Тарас розповів, що познайомився зі своєю "дружиною" в гуртожитку випадково, коли вона зайшла до його кімнати. Мешканці гуртожитку жартують, що Чернівці поєднали "молодят": річ у тім, що хлопець приїхав сюди з Берестечка, що на Волині, а дівчина – аж із Сум. Про "медовий місяць" "наречені" говорять теж не без іронії: "Нам хотілося би відпочити десь на Карибських островах, але доведеться відвідувати заняття в університеті".

Вже другий рік поспіль на гуртожитському "весіллі" студент Іван Бурлака виконує функцію священика. Замість ряси на плечах Івана – покривало. Хлопець каже, що з дитинства мріяв стати священиком, але вступати довелося на філфак. Після "вінчання" хлопець видає "молодятам" "свідоцтво про шлюб", яке він завіряє разом із вахтеркою гуртожитку. Після цього "священик" дозволяє "молодятам" поцілуватися.

– Такий студентський обряд у нашому гуртожитку проводять уже п’ятий рік поспіль, – розповідає вахтер гуртожитку Ольга Іванівна. – Приємно, що студенти вміють так цікаво розважатися. Мені вони добре покращили настрій.

Цьогорічна студентська імпреза зібрала у гуртожитку №2 приблизно дві сотні студентів. Усі вони підтримували "весільний" дух вигуками "Гірко!" та співами весільних пісень. 
Микола КОБИЛЮК