– Робота – моя єдина втіха та розрада, – каже чернівчанка Марія ДОВГА. – Але через неї втратила коханого. Щоправда, вона ж мене і рятує від самотності…

Чернівчанці Марії Довгій 33 роки. Працює вона в одному з вищих навчальних закладів міста. Має науковий ступінь доцента, пише докторську роботу. Каже, що на це в неї достатньо часу. Адже інших турбот, окрім роботи, не має. Крім того, молода жінка у вільний час стежить за своєю зовнішністю. Результат від цього є, адже виглядає вона на 25.

– Постійно ходжу до салонів краси, – розповідає жінка. – Відвідую косметолога, маю постійного перукаря. Це невід’ємна частинка мого життя. Але щодня в глибині душі сподіваюся знайти чоловіка своєї мрії. До цієї зустрічі ретельно готуюся. Тоді не соромно буде з’явитися на очі людині, яка може стати моєю половинкою.

У Марії тільки один раз були серйозні стосунки. На інших залицяльників їй не вистачало часу та натхнення. З головним кавалером свого життя Марія зустрічалася, коли їй було 18. "Це так давно було, що могла б уже й забути подробиці нашого кохання, – жартує. – Але чомусь пам’ятаю все до останньої деталі".

З Андрієм (так звали коханого Марії) вона навчалася в одному класі. Здавалося б, типова ситуація першого кохання: сиділи за однією партою, жили в сусідніх будинках...

– До того ж, наші мами були хорошими подругами, – розповідає Марія. – Андрій хотів зі мною одружитися, але я вважала, що мені ще рано виходити заміж. Та й батько був категорично проти. Він постійно казав: "Моя донька має здобути вищу освіту, щоби мала власний заробіток. А вже потім можна буде і про заміжжя думати".

Андрій же вже п’ять років одружений. Живуть вони й зараз у сусідніх будинках. Дружина колишнього коханого ніде не працює, бо перебуває в декретній відпустці.

– Ми часто з ним бачимося дорогою на роботу чи додому, – розповідає Марія. – Спочатку тільки віталися. Ніяк не могли наважитися поговорити, хоча особисто мені цього постійно хотілося.

Та все-таки довгоочікувана розмова відбулася, першим заговорив Андрій.

– Ми розмовляли, і здавалося, що не зможемо наговоритися, – розповідає Марія. – Саме тоді я зрозуміла, що це єдиний чоловік, який мені потрібен.

Під час тієї розмови Андрій зізнався Марії, що занадто сильно любив її, тому і втратив.

– Ти занадто ідеальна, така гарна, що аж страшно. Та ще й дуже розумна. А для жінки це не так уже й важливо. Тебе легко втратити. А я не люблю програвати. Тому й не витримав тоді. Зараз дуже шкодую, але розумію, що не заслуговую на таку, як ти, – сказав він.
Ця взаємна сповідь Марії та Андрія закінчилася безрезультатно.

– Чому я так багато досягнула?.. – з прикрістю роздумує Марія. – Якби не це, сьогодні я була б коханою та виховувала наших дітей.
Марина КОРПАН

Думка фахівця

Альона ГОЛОВІНА, практикуючий психолог, психотерапевт:
– На жаль, досить часто вродливі жінки самозакохані. Вони мають рису так званої демонстративності. Вони надто гонорові і незалежні від чоловіків. Такі жінки більше уваги приділяють своїй зовнішності та не показують чоловікам своєї зацікавленості. Натомість загальновідомо, що чоловіки реагують насамперед на тих жінок, які їх кличуть. Жінка просто повинна подати знак. Якщо ж вона не робить перший крок, чоловіки можуть її побоюватися. Головне – не забувати істину: чим природніше поводиться жінка, тим більше вона приваблює представників сильної статі. Тому не варто зациклюватися на власній красі та успіхах.