Як уже повідомляв "МБ", міліція затримала у Чернівцях громадянку Молдови, яка продала чернівчанці свою дев’ятирічну доньку за 60 тисяч гривень. Дівчинка зараз перебуває в обласному притулку для дітей.

– Дівчинку звати Зінаїда. Її привезли до нас вночі 21 липня, – розповіла директор притулку Жанна ЯНЧУК. – Дитина розмовляє здебільшого молдовською мовою, хоча непогано розуміє і російську. Вона розповіла, що їхня сім’я проживає у молдовському селі. Мають невеликий будиночок. У Зіни є ще двоє старших братів. Тато з ними не живе. Але приходив до неї на день народження у грудні минулого року. У мами є новий чоловік. Він дітей не ображає і не б’є. Нічого поганого ні про свою маму, ні про її співмешканця дівчинка не казала. Хоча згадувати про них не хоче.

Як повідомила Ж. Янчук, під час обстеження на тілі дитини не виявлено жодних ознак насилля. Лікарів Зінаїда не злякалася. Навпаки, їй сподобалося, що до неї так уважно ставляться. Медики зробили висновок, що дівчинка цілком здорова і відхилень немає. Щоправда, на дівчинці був дуже брудний одяг, уже не придатний до носіння. Його викинули. Дитину в притулку помили, одягнули у все нове.

– Дівчинка не запущена, дуже добре розвинута, цікава. Вміє і читати, і писати молдовською мовою, – запевнила Жанна Степанівна. – Зіна розповіла, що ходила до школи: закінчила другий клас і перейшла до третього. Вона логічно мислить, на запитання відповідає грамотно. Судячи з усього, дівчинку добре годували. На їжу вона не накинулася, як це часто роблять діти, які потрапляють до нас. Сказала, що не любить мамалигу. Розповіла, що мама варила борщ, гречану кашу, картоплю.

Про те, що мати змушувала її просити милостиню, дівчинка не розповідає. Коли вихователі притулку заводили з нею мову про її перебування в Чер­нівцях, Зіна одразу ж замовкала і починала будувати з кубиків стіну, ніби відгороджуючись від усіх. Одного разу вона сказала, що приїхали сюди з мамою автобусом, іншого – що потягом. Про те, що рідна мама продала її, дівчинка ще не усвідомила. Судячи з усього, жінка не попередила доньку про це. Зіна проситься додому до братів, хоче, щоби до неї прийшла мама, але не плаче за нею. Вона охоче грається з дітьми. Каже, що вдома з нею так ніхто не грався.

Дівчинку передадуть соціальним службам Молдови, які й вирішуватимуть її подальшу долю.
Надія Будна