Неподалік села Рідківці (Новоселицький район, – ред.) виявили унікальну пам’ятку – слов’янське поселення ремісників VIIІ-IX століть. Тоді воно було добре заховане. Ремісників ретельно охороняли. На території пам’ятки виявлено рештки слов’янської кузні. Нічого подібного на Буковині ще не знаходили.
Пам’ятку виявили під час археологічної практики студенти ЧНУ під керівництвом доктора історичних наук Сергія ПИВОВАРОВА. На Буковині це друге поселення такого плану. Перше колись відкрив Борис Тимощук у селі Добринівці.
"Залізо дуже цінувалося"
– Поселення відзначається великим багатством археологічного матеріалу. Тут знайдено велику кількість виробів із металу, – розповідає Сергій Пивоваров. – Ми вже розкопали чотири споруди. Дві з них виявилися житлами-напівземлянками VIIІ-IX століть. Інші дві споруди – ремісничі майстерні. Всередині них замість печей-кам’янок знаходилися робочі майданчики – підвищення у вигляді кам’яних столів. Також знайдено господарську яму, погріб. Крім того, ми виявили наземну споруду. Це рештки слов’янської кузні. Нічого подібного на Буковині ще не знаходили.
– Також тут знайдено залізну наковальню, на якій кували вироби, – каже Сергій Володимирович. – Є тут і рештки металу, який виплавляли. Серед знахідок – унікальна річ – товарний злиток металу овальної форми. Його можна було продавати, адже тоді слов’яни продавали залізо своїм сусідам. Тут же знайдено залізне зубрило, дрібні ковальські речі. Є й серп, у якого зламаний кінець, зламане лезо сокири, втулка від сокири.
– Знайдено й інші вироби ковалів – це залізні ножики, – зауважує історик. – Ним можна було порізати хліб, щось виготовити. Є великий рибальський гачок. Його розміри показують, яку рибу ним ловили. Тож можемо уявити, яка риба водилася на Буковині!
Ножем захищали житло від нечистої сили
– У помешканнях ми виявили речі, які належать до райковецької культури (східнослов’янська археологічна культура, яка займала все правобережжя України, – ред.). Для неї була характерна кераміка, яку формували вручну. Ми знайшли горщики, глиняні сковорідки, миски. А в одному з жител біля печі-кам’янки виявили п’ять каменів із дивними отворами, – ділиться Сергій Пивоваров. – Поряд були гострі вироби з кісток тварин, ними робили проколки в шкірі. Серед знахідок є й дуже цікава річ, яка вперше зафіксована в слов’янському матеріалі й свідчить про язичницькі звичаї місцевого населення. Коли ми повністю розкопали й розчистили житло, почали перевіряти його металошукачем. Біля входу в житло почули сильний звук. Почали копати… Викопали глибоку яму й у ній знайшли ніж, який був забитий кінцівкою вниз. Це свідчить про те, що в житлі здійснили обряд, щоби до нього не потрапляла нечиста сила.
Знайшли ми й значну кількість предметів, пов’язаних із землеробством та побутом. Наприклад, це залізний наральник. Він був асиметричним і за його допомоги перевертали пласти землі. Також знайшли чересла, мотики. Знайшли й ручку та кільця від відра, які дають змогу уявити діаметр відра VIIІ-IX століття. Також знайшли ложкоріз.
Півстоліття не знаходили стільки прикрас
– Найбільш цікаві знахідки – прикраси, – запевнює Сергій Пивоваров. – За останні 50 років дослідження слов’янських пам’яток на Буковині вперше знайдено прикраси в такій великій кількості. Вони дають нам можливість говорити про етнічний склад населення.
Цікаві скроневі кільця з підвісками. Вони відомі в західних і південних слов’ян. Такі кільця пов’язані з хорватським і тиверським населенням. Отож тут могли проживати хорвати й тиверці.
Уваги заслуговують і луниці – жіночі прикраси у вигляді півмісяця. Вони типові для слов’ян.
Є й інша прикраса – перстень. Його чотири кінцівки зроблено у вигляді плазунів. Аналогів такому предмету ще не знаходили. Це символізує язичницькі традиції.
Цікавий ще один перстень. На ньому є знаки. Можливо, тут закодовано напис. Літери схожі на глаголицю (це письмо було у слов’ян до прийняття кирилиці, – ред.).
– З інших прикрас дуже цікавою є половинка дзвіночка, – каже археолог. – Його також використовували як прикрасу. Інша унікальна знахідка – орнаментований бронзовий диск з отворами... Очевидно, крім ремісників, тут жили представники родової знаті. Ми також виявили залізну булавку з перевитою голочкою. На найближчих до нас територіях такі булавки ще не знаходили. А вони були в північних слов’ян…
Ці численні знахідки дають можливість здійснити серйозне дослідження життя слов’ян.
Наступного року ми продовжимо дослідження цієї унікальної для слов’ян пам’ятки.
Валерія Чорней
