«Мріяла про таке весілля – з лімузином, у старовинному храмі»

Після Петрівського посту минулої п’ятниці у Палаці урочистих подій розпочався весільний сезон. Цього дня провели 13 весільних обрядів, у тому числі шість – в органному залі. А всього за три дні – 16-18 липня – на рушничок щастя стало 78 пар. Рекордна кількість обрядів відбулася у неділю – аж 35. У вихідні кореспондент "МБ" побувала на декількох весільних обрядах.

Познайомилися на сайті "Однокласники"

Любов і Анатолій Горді під’їхали до органного залу на білому лімузині. "Завжди мріяла про таке весілля – з лімузином, у гарному старовинному храмі, – зізналася наречена. – Все – наче у казці. Не можу отямитися від щастя. Історія нашого кохання з Анатолієм – дивовижна. Ми познайомилися на сайті "Однокласники".

– Інакше ми не могли би зустрітися у реальному житті: я родом із Чернівців, а Любочка – з Росії, з Калінінградської області, – каже Анатолій, не відводячи погляду від вродливої нареченої. – Рік ми листувалися, а потім я приїхав до неї в гості. Дійсність виявилася набагато кращою, ніж я очікував. Любочка була саме тією дівчиною, яку я довго шукав. Я одразу ж безтямно закохався в неї.

– А я – в нього, – сміється щаслива Люба. – Тому коли Анатолій запропонував вийти за нього заміж, одразу ж погодилася. Бо зрозуміла, що хочу прожити з ним усе життя. Весілля вирішили відгуляти у Чернівцях. Мені дуже подобається ваше місто. Воно справді схоже на маленький, затишний Париж. Мої родичі, які приїхали на весілля, теж у захваті від Чернівців. У нас батьки також благословляють наречених караваєм. Але у вас обряд набагато гарніший і цікавіший.

Під звуки органу наречені разом із гостями заходять до зали. Діти посипають доріжку трояндовими пелюстками. Люба й Анатолій запалюють свічку, прив’язують стрічки зі своїми іменами на родинне дерево.

Пішов на каву,
а зустрів кохання

Діана і Роман Бойчуки навчалися в одній групі у Буковинському медуніверситеті.

"Спочатку ми були просто одногрупниками і не звертали жодної уваги одне на одного. Роман був студентським мером – весь у громадській діяльності. А потім між нами ніби пробігла іскра кохання", – каже Діана. "Не іскра, а справжнє багаття, від якого ми горіли аж три роки, – жартує Роман. – Після закінчення університету поїхали разом працювати за спрямуванням у Кіровоградську обласну лікарню. Обоє навчаємося в інтернатурі. Тобто у нас дуже багато спільного. Одружуватися вирішили в рідному місті. Спеціально приїхали сюди, щоби відгуляти наше весілля".

Наречені кинули в ковану скриньку символічний вишитий рушничок зі своїми іменами. Роман виніс молоду дружину з Палацу на руках. А потім молодята ще довго танцювали з гостями на вулиці та цілувалися під вигуки "Гірко!"

Ярослав Манібора і Кароліна Король познайомилися на дискотеці під час святкування Нового року. "Ярослав мені одразу ж дуже сподобався. Тому я була ініціатором нашого знайомства, – зізнається Кароліна. – Наші друзі зробили так, що Ярослав підійшов до мене. Через півроку вирішили одружитися. Коли Ярослав попросив моєї руки, я, не роздумуючи, відповіла "так". Бо він – моя доля. Це я зрозуміла ще під час нашої першої зустрічі".

У Тетяни і Володимира навіть прізвища виявилися однаковими – Іванови.

– Отож мені не доведеться змінювати прізвища, – сміється Тетяна. – Познайомилися ми випадково у кафе. Пішли туди на каву – я зі своїми подругами, Володимир – з друзями.

– Я одразу звернув на Таню увагу, та спочатку не насмілився підійти, – пригадує Володимир, ніжно поправляючи фату нареченій. – Перехопив її вже при виході – буквально біля дверей. Запросив на каву.

– Правду кажучи, я спочатку не хотіла йти, бо не була готова до такого "вуличного" знайомства, – каже Тетяна. – Але подруги наполягли, бо Володимир їм дуже сподобався. Цього року на День Валентина він освідчився мені. Подарував гарну обручку. Сьогодні я надзвичайно щаслива. У моїй душі так багато сонця, як і на вулиці.

– Я зроблю все, щоби Таня так почувалася завжди, – запевнив Володимир. – Мріємо, щоби в нас було як мінімум двоє дітей. А в нашому домі – багато-багато щастя.
Надія БУДНА