Із 31 травня по 11 червня в учнів п’ятих, шостих, сьомих, восьмих та десятих класів тривала шкільна практика. У цей час школярі їздили на екскурсії та навчалися. Кожна школа їздила на екскурсію до іншого міста і навіть країни.
Наприклад, учні гімназії №2 побували у Львові та Болгарії.
– Донька приїхала з Болгарії і сказала: "Мамо, тепер я хочу ще до "Артеку", – розповідає мама однієї з учениць гімназії. – Я дуже задоволена, що у школі є практика, під час якої діти можуть побувати в інших містах і країнах.
Школярам так сподобалося збиратися разом поза школою, що вони вирішили після закінчення практики побувати у музеї архітектури й побуту.
А п’яті-шості класи школи №3 відвідали музей "Писанка" у Коломиї, печеру Довбуша, місцевий ринок у Яремчі, туристичний комплекс "Сонячна долина" у селі Бояни Новоселицького району.
– Екскурсії – це чудово! – каже мама учениці школи №3, бібліотекар Наталія РУДНІЦЬКА. – Моя донька приїхала з екскурсій така щаслива, із сяючими очима. Вона побувала у цікавих місцях. Також шості класи допомагали мені з бібліотечною роботою, носили підручники, підшивали газети, хлопці ремонтували столи та стільці. Крім того, під час практики школярі й природу вивчають, і школі допомагають.
Учні школи №11 відвідали хлібокомбінат, з’їздили до Вижниці, Кам’янця-Подільського та до Києва. У столиці вони побували біля Золотих воріт, президентської будівлі та інших відомих місць.
А ось учні, які закінчили шостий та восьмий класи Лужанської школи, останнього дня практики поїхали на екскурсію до Чернівців. Вони побували у декількох музеях, біля Чернівецького національного університету, у Ботанічному саду, пройшлися вулицею О. Кобилянської. Хоч надворі було спекотно, школярам екскурсія сподобалася.
– Останній день практики нам запам’ятається найбільше! – каже Юлія ПЕТРАЩАК. – Чернівці нам дуже сподобалися. Ми їхали сюди автобусом, але було весело, а спека не дошкуляла – в автобусі був кондиціонер. Узагалі не хочеться закінчення практики, адже в цей час можна побачитися зі своїми однокласниками, повеселитися, кудись поїхати.
Тепер попереду – майже три місяці свободи. Хтось мріє поїхати на море, хтось – до літнього табору, а комусь достатньо відпочинку вдома.
Галина МАРКІВ
