В Асії Ахат є італійська скрипка XVIII-го століття

Асія Ахат відрізняється від інших артисток тим, що пісні супроводжує грою на скрипці. На скрипці Асія грає з п’яти років, тож не дивно, що вона віртуозно опанувала цей інструмент. Саме про скрипку – наше інтерв’ю.

– Асіє, скажіть, скільки всього у вас скрипок?

– Був період, коли скрипок у мене ставало дедалі більше. Зараз їх, навпаки, меншає. Деякі інструменти я віддала на благодійні аукціони. Інші – дарую людям, які хочуть займатися музикою.

– Скільки коштують ваші інструменти?

– Акустичні скрипки безцінні. Це витвори мистецтва. Ціна інструмента може залежати від того, у якій країні його виготовили і хто його продає. Тому мені важко назвати ціну.

– Яка скрипка є вашою улюбленою?

– У мене є дуже непогана акустична скрипка італійського невідомого майстра кінця XVIII-го століття. Я її дуже люблю. Саме на ній щодня тренуюся. Пишаюся цим інструментом. Він мене ще ніколи не підводив. Електронні скрипки також люблю, але під час гри на них трохи залежиш від звукорежисерів. До електронних скрипок треба звикнути.

– Ви не мріяли поповнити колекцію скрипкою, скажімо, Антоніо Страдиварі?

– Ні, я цього не прагну. На таких скрипках мають грати концертуючі музиканти, які виконують класичну музику. Я ж переважно граю популярну електронну музику – зараз це мені цікавіше. І мати дорогий інструмент лише для того, щоби займатися вдома, несправедливо щодо людей, які хочуть його почути, побачити. Я із задоволенням можу брати дорогі скрипки на деякий час для виступів на концертах, але не більше. Наприклад, рік тому на час концертних виступів у моїх руках була скрипка одного із провідних майстрів Італії. 
Галина МАРКІВ