У конкурсі до Дня Валентина "Стріли Амура" від "МБ" переміг Олександр Лещук зі своїм зізнанням у коханні дружині Емілії. Призом для подружжя стала романтична вечеря в ресторані "Піар".

Емілія – у червоній сукні, Олександр – у світлому костюмі. Подружжя прийшло із сином Дмитриком, якому два з половиною рочки. У меню – салат "Піар" (королівські креветки, фрізе, помідори-чері), прикрашений карамболем, фізалісом та прованськими травами, риба під соусом "Бешамель", ростбіф із телятини, помідори з моцареллою під соусом песто. На десерт – бланманже та напівсолодке червоне грузинське вино "Сапераві".

Олександр дивиться на дружину захопленим поглядом, вона відповідає йому тим же.

– Ми познайомилися шість років тому, – розповідає Емілія. – Я їхала в справах до Хмельницького. Виходжу з потяга, а на пероні стоїть Олександр, когось проводжає. Але мені в ту мить здалося, начебто він чекає на мене. Ми глянули одне на одного, і між нами наче якась іскра промайнула. Довго стояли й просто дивилися, не могли промовити ні слова. Закохалися відразу й на все життя. А через два роки одружилися. Пропозиція Олександра також була романтичною, саме на мій день народження – 26 липня.

Емілія – імпульсивна, емоційна, творча натура. Олександр же, навпаки, врівноважений, спокійний.

– Ми досить часто сваримося, – зізнається Олександр. – Але це тільки доводить, що ми одне одному небайдужі.
28-річна Емілія за фахом – вчителька музики по класу фортепіано. Зараз не працює, перебуває в декретній відпустці. Любить танцювати й готувати, пише вірші, пісні.

Одну зі своїх пісень присвятила коханому.
29-річний Олександр – комп’ютерник.

– Майже все життя я працюю з технікою, – каже чоловік. – Але це зовсім не означає, що я, окрім комп’ютера, більше нічого не бачу. Як і всі звичайні люди, люблю прогулятися містом, відпочити, поспілкуватися із друзями.

– Коли Олександр мені сказав, що він комп’ютерник, я була дуже здивована, – додає Емілія. – Адже я собі уявляла комп’ютерника як такого волохатого хлопця, у розтягнутому светрі, який увесь у своєму комп’ютері і його більше нічого не цікавить. Але Олександр виявився зовсім іншим! Це різнобічна, цікава й розумна людина! І, окрім того, дуже гарний чоловік!

Цікаво, що вдома в подружжя немає ні комп’ютера, ні фортепіано. Це – принцип.

– У нас така домовленість: на роботі працюємо, вдома – відпочиваємо, – каже жінка. – Тому, коли є вільний час, проводимо його разом. Щовихідних гуляємо в парку, годуємо качок на озері, їздимо в гості до батьків чоловіка, які живуть у Хмельницькому.

Їхній син Дмитрик також любить танцювати, співати, а ще конструювати.

Основою кохання подружжя вважає взаємоповагу.

– Кохання – це велика відповідальність, – розмірковує Емілія. – Якщо ви повністю відчуваєте відповідальність за якусь людину, тоді можна сказати, що ви справді її кохаєте.

На запитання Олександрові, за що він кохає дружину, чоловік замислився.
– За все, – відповів врешті. – Хоча би за те, як дружина до мене ставиться. Пісні мені присвячує. Ну як за таке можна не любити?! 
Галина МАРКІВ