Працівник може укласти трудовий договір на одному або одночасно на кількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством чи договором. Кодекс Законів про працю (частина друга статті 21) дозволяє укладати, окрім основного трудового договору, договір про роботу за сумісництвом.
Сумісництво – це регулярна оплачувана робота у вільний від основної роботи час на тому самому чи на іншому підприємстві. Тобто людина не може одночасно (наприклад, з 9.00 до 18.00) працювати за основним місцем роботи й за сумісництвом.
Законодавством передбачено, що тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотири години на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу.
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу. І буде неправомірним, якщо за відпрацьовані чотири години нараховуватимуть зарплатню як за восьмигодинний робочий день.
