Чи довіряти позначці «Без ГМО» на продуктах?

Позначка "Із вмістом ГМО" або "Без ГМО" має бути на кожному продукті. Цього тепер вимагає закон.
Хто ухвалив закон?

Подав його до парламенту Андрій Павловський, депутат від БЮТ. На запитання, навіщо висунув таку ідею, стверджує – до нього звернулося декілька екологічних громадських організацій.

– Ще 2002 року Україна підписала "Угоду про обов’язкове інформування про склад продуктів", але підкорегувати під неї наше законодавство ми тривалий час не могли, – каже Павловський.

– Хтось заважав вашому законопроекту?

– Лобісти транснаціональних компаній, які вважають, що ми аборигени і можемо їсти абсолютно все. Після того, як я подав законопроект ще навесні, приблизно 20 компаній зверталося до мене з різноманітними пропозиціями. Це такі гіганти, як "Данон", "Нестле", "Макдональдс" та інші.

Ухвалили законопроект 375 з 450 депутатів. У повному складі голосували комуністи і Блок Литвина. Найбільше тих, хто не натиснув кнопку "за" – у фракції автора закону, у БЮТі, – 25. Серед них – Євген Сігал, творець бізнесу "Гаврилівські курчата", та Олег Бабаєв, який раніше очолював "Кременчукм’ясо" (один із найбільших в Україні виробників м’ясо-ковбасних виробів).

У Партії регіонів не натиснули на кнопки 23 депутатів, у НУНС – 12.

Насправді позначка про наявність ГМО має бути на кожному продукті, де такі організми є, ще з липня минулого року. Таку вимогу запровадив уряд Тимошенко (2007-го аналогічну ідею спочатку ухвалив, а потім скасував уряд Януковича). Одразу після запровадження вимоги "Свідомо" з’ясувало, що фактичного контролю за цим із боку Держспоживстандарту немає, бо уряд не виділяє гроші на лабораторні дослідження.
За останні півроку в магазинах побільшало товарів із зеленим значком "Без ГМО". Чи це правда, чи це тільки так пишуть, а що всередині – ніхто не стежить.

Чи став контроль кращим?
Хороша знахідка номер один. Збільшилася кількість лабораторій Держспоживстандарту, де перевіряють вміст ГМО. Ще півроку тому таких лабораторій було п’ять.

Зараз їх 13: Київ, Вінниця, Луцьк, Житомир, Івано-Франківськ, Сімферополь, Дніпропетровськ, Донецьк, Луганськ, Харків, Кіровоград, Кривий Ріг, Суми.

Погана знахідка номер один. Грошей на дослідження уряд далі не виділяє. Усі дослідження роблять самі виробники – за свої гроші. І результати цих перевірок, у тому числі інформація, у яких продуктах знайдені ГМО, належить виробникам. Тобто не оприлюднюється.

Хороша знахідка номер два. Таких замовників більшає. Дедалі більше компаній добровільно і за свій рахунок перевіряють, чи немає ГМО в їхніх продуктах або сировині, яку вони закуповують. Про це свідчать дані, які нам надали в центральній лабораторії Укрметртестстандарту в Києві.

Хоча це не обов’язково означає, що знижується вміст ГМО в продуктах, які не перевіряють. Взагалі дослідники визнають, що продукти все одно перевіряють дуже мало.

– 80 відсотків цих тестів – це сировина, з якої виготовляють продукцію. Усе інше – готові продукти. Краще перевіряти те, із чого їх виготовляють, аніж виловлювати ГМО вже потім, – відзначає керівник центральної лабораторії Руслан Голубець.

Тобто більшість продуктів, які ми їмо, не тестує ані уряд, ані виробники. Це погана знахідка номер три.

При цьому вже три роки Мінохорони здоров’я не може скласти перелік продуктів, де можуть бути ГМО.

Пропонуємо цей перелік із всесвітньої бази "Gmo-Compass":

міцні алкогольні напої;
пиво, вино;
хлібобулочні вироби;
кондитерські вироби;
десерти;
варення;
шоколад;
мармелад;
пекарський порошок,
м’ясні та ковбасні вироби;
бульйонні кубики;
бульйони;
вершкове масло, маргарин;
молоко;
сири;
морозиво;
жувальні гумки;
кола;
консервовані, швидкозаморожені продукти, напівфабрикати;
кукурудзяні пластівці;
соуси, кетчупи, заправки;
яйця;
риба, рибні консерви;
заморожені продукти;
фруктові й овочеві соки;
салати;
мед;
дитяче харчування;
лимонад;
картопляне пюре, картопля-фрі, картопляні чіпси;
майонез;
мюслі;
макарони;
готові соуси, сухі супи;
консервовані фрукти та овочі;
соєві напої, молоко, соус;
харчові добавки;
рослинна олія.

Ми вирішили самостійно протестувати кілька популярних продуктів на наявність ГМО. Такі випробування – не з дешевих. Кожен тест коштує 630 гривень. Ми звернулися по допомогу до міжнародної організації підтримки журналістських розслідувань SCOOP.

Придбали чотири шматки ковбаси і чотири пакети пельменів. Обов’язковий критерій – напис на упаковці про вміст соєвого білку:
Пельмені "Сибірські", ПП "Дригало" (Київ).
Пельмені курячі заморожені "Геркулес", ЗАТ "Геркулес" (Донецьк).
Пельмені фірмові "Три ведмеді", ТОВ "Євроморозпродукт" (Київ).
Пельмені "Продзапас", ТОВ "Євроморозпродукт" (Київ).
Ковбаса варена другого сорту "Мінська", ТМ "Тарас Бульба" (Київська область, Яготинський район).
Ковбаса варена першого сорту "Докторська Нова", ПП "Колос" (Чернівці).
Ковбаса варена першого гатунку "Докторська Плюс", ПП "Український бекон" (Донецька область, Костянтинівський район).
Ковбаса молочна "По-тульчинськи", ТМ "Тульчин" (Вінницька область, Тульчин).

За тиждень у відділі видачі документів нам віддали вердикт. На офіційному бланку Укрметртестстандарту стверджується: "Зразки продукції не містять генетично-модифіковану дезоксирибонуклеїнову кислоту (ДНК)".

Як створюють ГМО?
Генні інженери вживили гени бактерій, рослин, тварин до десятків організмів та речовин. За даними "GMO-Compass", уже модифіковано 83 рослини. Найбільше видозмінювали сою, кукурудзу та картоплю.
Тривають суперечки щодо шкоди ГМО. Головний аргумент їхніх противників – невідомо, як таке харчування вплине на прийдешнє покоління.

До теми

Найближча до Буковини лабораторія генетично-молекулярних випробувань є в Івано-Франківську. Вартість аналізу одного зразка – 440 гривень.
На лабораторію в Чернівцях наразі не вистачає коштів.
Як розповів Володимир Соколовський, заступник генерального директора ДП "Івано-Франківськстандартметрологія", найчастіше можна виявити ГМО в продуктах, які містять соєвий білок та кукурудзу. Зокрема в дешевих ковбасах, пельменях, а також у соєвих гуляшах, кукурудзяних паличках.
За словами пана Соколовського, із шостого березня цього року виробник повинен повідомляти не тільки про наявність ГМО, але й про його відсутність. Хоча точного переліку продукції, яку потрібно маркувати, в Україні ще не склали.