Захопившись рибками, чернівчанин Геннадій ГУЛЯК сам зробив акваріум. За радянських часів важко було дістати акваріум великого об’єму, тож чоловік вирішив змайструвати його сам. Саморобний акваріум служить уже чверть віку. Господарі міняти його й не збираються. Кажуть, що він уже встиг стати сімейною реліквією. "Тепер і не хочеться замінювати його на китайський відповідник, хай він і краще виглядає. Наш акваріум ручної роботи має свою історію, а ще ніколи не підводив", – каже Геннадій.
– Свого часу великий саморобний акваріум побачив у квартирі знайомого і собі такий захотів, – розповідає Геннадій Гуляк. – Це було ще далекого 1985 року. Побіг до магазину і купив маленький 20-літровий акваріум. Потім зробив сам акваріум кутовий на 50 літрів – робота була груба, тож вирішив його замінити. Нарешті знайомі порадили, як самому охайно зробити таке диво. Я тоді працював на одному з чернівецьких заводів. Дістав потрібний метраж оргскла, хоча це було нелегко. Співробітники вирізали потрібні форми. Далі довелося бігти до аптеки, адже всі шви потрібно було чимось скріпити. Надійніше за порошок для пломбування зубів тоді годі було й шукати. Цього порошку в аптеках було багато. Я купив собі одразу шість коробок. – Гадаю, тим порошком можна було запломбувати сотні зубів нашим чернівчанам, – посміхається Геннадій Миколайович.– Акваріум вийшов на славу, його об’єм вже сягав 90 літрів. Робив його майже тиждень у вільний від роботи час. Кришку для акваріума випиляв з фанери та оббив її фольгою. Вмонтував туди лампи денного світла, кнопки регулювання освітлення акваріума.
Вся сім’я тоді від акваріума була в захваті. Особливо його полюбляв мій син. Без акваріума тепер уже й не уявляємо свою квартиру. У кожного з членів сім’ї є власні улюбленці. Ось, наприклад, моя дружина дуже полюбляє сома. Коли сидиш біля акваріума – розслабляєшся, заспокоюєшся. Це вже й не хобі. Улюблений кіт та рибки стали членами нашої сім’ї.
Акваріум ніколи не протікав, шви дуже надійно скріплені. Ще стоятиме і стоятиме... Скільки вже рибок змінилося у ньому, а він безперебійно служить. З рибками ж трохи більше клопоту. Ці ніжні істоти добре відчувають, наскільки вода чиста. Торік після повені я ненароком усіх рибок потравив. У місті не було води, а на дачі у криниці можна було набрати води досхочу. Я й приніс її додому. Відстояв і змінив воду в акваріумі. На ранок із більше десятьох рибок залишилося лише дві й декоративна жабка. Мої улюблені великі соми й сколярії не вижили. Словом, є свої клопоти. Тож, якби я так не любив рибок, навряд чи тримав їх так довго.
Ми звикли до старенького акваріума і міняти його вже не хотіли. Дивлячись на свій витвір, пригадуєш якійсь гарні моменти з минулого. Бачу біля нього ще маленьким свого сина, який довго міг простояти, розглядаючи рибок. Родичі купували нам різні прикраси для акваріума. Якось корали з Червоного моря привезли. Це вже не просто акваріум, а наше сімейне надбання, з яким не хочеться розлучатися.
Антоніна БАБЧУК
