У Лужанах розкопали більше сотні давніх поховань

У Лужанах на Кіцманщині біля найдавнішої буковинської церкви Вознесіння Господнього розкопали понад сто поховань XVI-XVIII століття. Археологічна група під керівництвом доктора історичних наук Сергія ПИВОВАРОВА на такі знахідки не очікувала. Біля церкви, крім експедиції, метушаться місцеві. Вони гуртуються біля розкопів, у яких один біля одного видніються скелети людей.
– Дивись, які у них зуби білі, – каже старенький мешканець Лужан.
– Солодощі тоді були розкішшю, – з усмішкою відповідає Сергій Пивоваров.
– А тоді теж була дурна мода на золоті зуби. Не думаю, – сперечається сільська молодь.
– Кажуть, люди молоді тоді помирали: у віці 30-40 років, – підтримує розмову бабуся.
"Церкву звели за ктитора Вітольда"
У Лужанах експедиція Буковинського центру археологічних досліджень при Чернівецькому національному університеті працює з 29 червня. У роботі експедиції беруть участь студенти-першокурсники. Разом із молоддю Сергій Володимирович накопав понад 60 монет, кадила, срібні пряжки. Майже усе знайдено біля поховань.
– Розкопки Лужанської церкви були ініційовані облрадою, з бюджету виділили приблизно 90 тисяч гривень, – каже С. Пивоваров. – Мета – вивчити кам’яну церкву, яка є найдавнішою на Буковині і встановити час її побудування. У 1970-х тут почали працювати львівські реставратори. Вони і відкрили світу унікальні фрески XV століття. Також на стіні храму був виявлений ктиторський напис (ктитор – людина, яка давала кошти на будівництво церкви – ред.). У написі йшлося про те, що ктитор храму – Федір Вітольд. Напис зіставили з літописними повідомленнями. В одній із молдавських грамот, яка датується 1453 роком, було виявлено, що Федір Вітольд купив село Лужани у боярина Кості Вранчеча за 300 золотих дукатів. Востаннє ім’я Федора Вітольда згадується у документах за 1460 рік. Так, виникла перша версія, що 1453-1960 – це роки, коли була збудована церква, а Федір був її ктитором.
– Треба, щоби люди знали про наш унікальний храм, – розмовляють поряд старожили.
– Справді, потрібно, – продовжує Сергій Володимирович. – Обласна рада хоче відкрити туристам усього світу лужанську святиню. Старенький храм стане туристичним об’єктом з унікальними фресками. Однак спочатку потрібно здійснити дослідження.
Наші знахідки дають можливість спростувати дві із трьох версій про вік храму. Так, перша група дослідників датує святиню 1453-1460 роками, інша вважає, що церкву збудували ще у 1420-1440-их роках, а Федір Вітольд купив недобудовану церкву. Третю версію висунули львівські реставратори, що фрески зроблені у XIII столітті. Однак ми не знайшли матеріалів, які би стосувалися XIII століття. Не підтвердили і той факт, що церкву звели за попередника Вітольда.
Більшість поховань – жіночі та дитячі
– Ми знайшли монети на дальній поверхні, якою ходили тодішні будівельники, – зауважує Сергій Володимирович. – Усі монети датують 1444 роком. Це польські динарії. Отже, церква будувалася за Вітольда. У середньовіччі було заведено – біля церкви повинні бути поховання. Ми розкопали близько 130 поховань. Такого не очікували. Усі поховання XVI-XVIII століть. Це ще підтвердження того, що церкву збудували у середині XV століття.
– Як встановлюєте вік поховань? – запитую.
– За зубами і швами померлих, – пояснює Сергій Володимирович. – Так, попередній огляд показує, що тут поховані люди віком 30-40 років. Це і був середній вік людей у XVI-XVII століттях. Є дуже багато дитячих поховань і поодинокі поховання старших людей (за 60 років). Більшість поховань – жіночі. Біля них є монетки, намистинки та сережки. Загалом поховання досить бідні, адже сільське населення не володіло великими статками. Щоправда, знайшли одне багате поховання жінки похилого віку. На її тазі знайдено дві великі бронзові бляхи та рештки шкіряного поясу.
Більшість знайдених монет – мідні. Однак є срібні – турецькі, польські, угорські. Серед цікавинок – мідна шотландська монета. Вона була виготовлена у Шотландії 1630 року. Потрапила сюди із грошовим обігом.
"Поселення були вже у другому столітті"
– Є цікаві знахідки, які дають змогу по-іншому поглянути на церкву і територію навколо неї, – наголошує Сергій Пивоваров. – У розкопах є каміння. Це рештки опалювальної споруди житла черняхівської культури (II-V століття н. е.) Словом, у той час тут уже жили люди. Отже, з II століття тут безперервно жили люди.
Наступного року плануємо повернутися до Лужан і здійснити дослідження всередині церкви. Там може бути поховання ктитора Федора Вітольда. Адже людину, яка давала гроші на храм, було прийнято ховати у самому храмі.
Валерія ЧОРНЕЙ