Діти перевиконали нормативи прикордонників-контрактників

На базі відділу прикордонної служби "Селятин" 22 травня відбувся щорічний конкурс юних друзів прикордонників – гра "Кордон-2009". У змаганнях взяли участь учні п’яти шкіл: Селятинської, школи-інтернату села Селянин, Плосківської, Шепітської, Зеленської. Цього року кращими виявилися вихованці школи-інтернату.
Команди повинні гарно співати стройову пісню, швидко розбирати і збирати автомат Калашникова, піднімати гирі, підтягуватися, допомагати пораненим, шукати порушників.
Практично всі школярі прикордонної зони, незалежно від статі, мріють колись стати прикордонниками-контрактниками. Учні показали відмінні результати з фізичної підготовки і військової справи. Навіть перевиконували нормативи контрактників.
– Змагання юних друзів прикордонників у грі "Кордон" відбувається щорічно до Дня прикордонника, – розповів прес-секретар прикордонного загону Костянтин ЛІСНІК. – Для місцевих дітей це не просто конкурс, багато з них пов’язують із прикордонною службою своє майбутнє.
– Наша школа понад десять років поспіль посідала перше місце у грі "Кордон", – розповідає заступник директора з питань навчально-виховної роботи Селятинської загальноосвітньої школи Людмила СОЙМА. – Для дітей це більше, ніж спортивно-військові змагання. Чимало наших випускників поповнили ряди прикордонників. Діти весь рік готуються до цих змагань.
– Ми постійно займаємо друге місце, – поділився учень 11-го класу Плосківської загальноосвітньої школи Михайло. – Готуємося весь рік. Найважче дається марширування з стройовою піснею. Після армії обов’язково піду на прикордонну службу.
– Коли вперше перемогли у цих змаганням, вирішила для себе – стану прикордонником, – розповідає молодший інспектор відділу прикордонної служби "Селятин" Тетяна РИЖЕНКО. – Два роки поспіль я очолювала команду Селятинської школи. Звичайні змагання переросли у мрію стати прикордонником. Так і сталося. Вже понад три місяці я служу прикордонником-контрактником. Паралельно навчаюся на фізкультурному відділенні ЧНУ. Від роботи отримую неабияке задоволення. І хоча мій батько каже, що це зовсім не дівоча справа, мій коханий, який працює військовослужбовцем, мене розуміє. Готова працювати в різних регіонах країни.
Антоніна БАБЧУК