Минулої неділі Літній театр був переповнений. На благодійний фестиваль "Промінь надії", який відбувся у Чернівцях вдруге, прийшли цілими сім’ями. Двадцятеро дітей-сиріт обласної та міської шкіл-інтернатів красувалися на сцені в гарних сукнях і костюмах, демонстрували свої таланти, отримували багато подарунків. Допомагали їм їхні куратори – члени клубу "Успішна чернівчанка". Від продажу квитків зібрали 30 тисяч гривень.
Першокласниця Христинка – у гарному вінку з квітів, вишитій сорочці, стилізованій українській спідничці – гордо показувала свій 15-ий номер на руці. "Цей костюм мені дала моя пані Лариса Нагірняк, – розповіла
дівчинка. – А ще в мене є дуже гарна довга сукня. Не боюся виходити на сцену, бо готувалася три тижні. Буду Червоною Шапочкою і танцюватиму з вовком. Але він буде добрий, тому не з’їсть мене, а стане моїм другом". "Христинка – наймолодша учасниця фестивалю, – розповіла пані Лариса НАГІРНЯК. – Вона дуже відповідально поставилася до підготовки".
На сцену учасники фестивалю вийшли разом із успішними чернівчанками в українських костюмах. Жінки тримали в руках вишиті рушники, якими пов’язали дітей. Ці обереги повинні принести сиротам щасливу долю. Хлопчики і дівчатка розповіли про свої мрії. Хтось хоче стати стоматологом або кулінаром, хтось – учителем чи навіть космонавтом.
Учасники танцювали хіп-хоп, співали "Червону руту", виконували міні-вистави.
На "Весняний бал" дівчатка прийшли у довгих вечірніх сукнях, хлопчики – у строгих костюмах, краватках. Кавалери галантно запрошували панянок на віденський вальс.
– Діти виглядають дуже щасливими, – розчулився директор міської школи-інтернату №2 Юрій БАБЕЧКО. – Коли ще вони потраплять на велику сцену? У фестивалі брало участь троє наших вихованців. Всі вони вже влаштовані. Одна дівчинка йде в прийомну сім’ю, а над братом і сестричкою оформляють опікунство.
– Якщо торік ми проводили благодійний конкурс "Промінь надії", то цього року – вже фестиваль, – розповіла начальник відділу в справах дітей та молоді міськради Наталя КОЦУР. – Незважаючи на кризу, знайшлося дуже багато спонсорів. Виділяли від 500 до трьох тисяч гривень. За вишитими рушниками ми їздили з чоловіком до Косова. Знайшли жінку, яка мала двадцять півтораметрових рушників, вишитих червоними і чорними нитками. Почувши, що це для дітей-сиріт, зробила нам значну знижку. Костюми для хлопчиків пошила і подарувала "Трембіта". Успішні чернівчанки придбали за власні кошти сорочки і взуття. Кожній дитині перерахуємо на банківський рахунок по тисячі гривень. І ще вручимо по 500 гривень на кишенькові витрати влітку. Щоби змогли купити собі морозиво, фрукти, солодощі.
Подарунків дітям вручили так багато, що їх довелося везти автобусом. На запитання, який подарунок йому сподобався найбільше, один із хлопчиків відповів: "Гроші. У мене ще ніколи не було стільки гривень. Тепер я зможу купити собі все, що захочу".
Надія БУДНА
14-05-2009, 12:05
0
2 460
