Розлучення... відзначили у ресторані

Зазвичай розлучення відбуваються досить емоційно – зі сварками, образами. Колишнє подружжя стає заклятими ворогами, навіть дітям забороняють спілкуватися з рідними людьми. Хоча дехто перетворює цю подію на веселе свято "початку нового життя".
Настя і Олег, які прожили у шлюбі сім років, вирішили відзначити своє розлучення в ресторані, куди запросили свідків та друзів. "Так сталося, що ми не змогли далі жити разом, але це зовсім не означає, що повинні стати ворогами, – переконує Настя. – Не стверджуватиму, що розлучення було приємним. Та щоби згладити всі сумні кути, вирішили відзначити цю подію в ресторані та назвати її "початком нового життя". Зібрали друзів, свідків, родичів, які були дуже здивовані таким "святкуванням". Але ми в делікатній формі пояснили їм своє рішення. Спеціально підготували газету з фото найкращих подій нашого подружнього життя. Подякували одне одному за терпіння, розуміння та любов. Пообіцяли й надалі підтримувати дружні стосунки. У нас є шестирічний син Максим, який залишився жити зі мною. Але Олег майже щодня навідується до нього, водить у парк, на лялькові вистави, бере із собою на море. Ми не ділили майно, а самі про все домовилися. Чоловік залишив нам із сином двокімнатну квартиру, а собі забрав машину. Гадаю, ми й надалі підтримуватимемо дружні стосунки".
Мирно розлучилися і Віра з Миколою, подружній стаж яких – 15 років. "Ще перед одруженням ми домовилися, що обов’язково розкажемо про наші захоплення, якщо такі трапляться, – розповів Микола. – Рік тому дружина зізналася мені, що закохалася у свого співробітника. Звичайно, я міг влаштувати скандал, навіть побити її. Але ж від цього наше сімейне життя не стало би кращим. Ми поїхали за місто, проговорили майже всю ніч. Звичайно, мені було дуже боляче, але ж, як мовиться, насильно коханим не будеш. Вирішили, що розлучимося, але так, щоби не травмувати наших доньок. До речі, вони живуть і зі мною, і з дружиною, в якої вже є нова сім’я. У мене нещодавно теж з’явилася хороша жінка, з якою, можливо, одружуся. Із колишньою дружиною часто передзвонюємося, обговорюємо проблеми наших дітей. І що дивно: зараз у нас стосунки набагато кращі, ніж були раніше, коли ми жили разом. Знаю, що дружина щаслива у другому шлюбі, радий за неї. Вона теж добре сприймає мою нову обраницю. Я навіть радився з Вірою відносно свого другого одруження. Для мене її думка дуже важлива".

Кілька рекомендацій,
як повернутися до нормального життя після розлучення:
не слід шукати винних, краще зробити для себе конструктивні висновки, щоби уникнути ідентичних сімейних проблем у майбутньому;
треба дати собі час оговтатися, зменшити інтенсивність почуттів, адже розлучення – це стрес, а іноді – й травма;
потрібен час, щоби навчитися користуватися свободою, спочатку вона (така бажана!) може не тішити, не приносити задоволення, бо цілковито змінюється зміст життя;
не намагайтеся допомогти собі за допомогою алкоголю і заспокійливих пігулок, краще зверніться до професійного психолога чи психотерапевта;
зверніть більше уваги на свої особисті інтереси і потреби, про які часто доводиться забути в нещасливому шлюбі;
пам’ятайте: розлучення – це також досвід, він неприємний, болісний і дається дорогою ціною, але тепер у вас є шанси більше не повторювати власних помилок.
Надія БУДНА

КОМЕНТАР
Оксана ПЕНДЕРЕЦЬКА, психолог-консультант:
"Розлучення, навіть якщо воно відбувається за взаємною згодою обох сторін, – все одно важке життєве випробування, що часто перетворюється на психологічну травму, стає втратою. А для будь-якої втрати є актуальним правило п’яти "П":
Пережити – дати собі можливість страждати і плакати, повністю відчути образу, злість;
Прийняти – відновити зв’язок із реальністю, усвідомити, що ми не завжди маємо вплив на ситуацію, не все від нас залежить, прийняти той факт, що є так, як воно є;
Пробачити (і попросити пробачення) – все і за все;
Подякувати – в будь-яких стосунках обов’язково було щось хороше, тому завжди знайдеться за що подякувати колишньому партнерові;
Попрощатися – не обов’язково назавжди, важливо просто поставити крапку у власне подружніх стосунках, тоді в новій якості (наприклад, батьків спільних дітей) спілкуватися буде набагато простіше.

Стосунки після розлучення можуть вважатися здоровими, якщо:
подружжя не "ділить" дітей, кожен спілкується з ними стільки, скільки захоче, а педагогічні рішення приймаються після спільного обговорення, адже це батьки розлучаються між собою, а не батьки – з дітьми;
панує повага і доброзичливість, партнери не поливають одне одного брудом, не налаштовують дітей і власні родини один проти одного;
партнери здатні із задоволенням згадувати про те хороше й приємне, що було з ними за час існування їхнього шлюбу;
кожен відкритий до нових знайомств і стосунків та готовий створити нову сім’ю".