Днями до редакції "МБ" зателефонувала мешканка будинку, що на вулиці Кочубея, Надія Миколаївна і повідомила, що в їхньому дворі тривалий час сидить жінка, якій, напевно, ніде жити. Днями вона просиджує на лавці перед будинком, навіть у морози.
"Сидить собі на лавці, наче горобчик"
"Мешканці будинку та продавці магазину годують жінку, дають їй одяг. Ввечері пускаємо її погрітися біля батарей, де вона і ночує, – повідомила Надія Миколаївна. – Коли дивлюся на неї, плакати хочеться. Сидить собі на лавці, наче самотній горобчик. Від жінки я дізналася, що має чоловіка та двох дорослих дітей, які проживають у власній квартирі в будинку неподалік. Але вони чомусь не хочуть пускати її додому. Я пішла і розпитала сусідів. Виявилося, що в бездомної є сім’я: двоє дітей і чоловік. У мене теж є діти, тому не розумію, як можна вигнати рідну маму. Я викликала швидку, бо жінка скаржилася на біль у ногах, казала, що обморозила їх. Хвилююся, щоби не було гангрени".
Головний лікар станції швидкої медичної допомоги Любов ЧОВГАН підтвердила, що справді був вуличний виклик до жінки, яка назвалася Ларисою Пилипенко, їй 54 роки. "Наш лікар оглянув її в машині, виявив обмороження обох ніг, – розповіла Любов Юріївна. – Після цього жінку відвезли до лікарні швидкої медичної допомоги".
Виявилося, що жінку госпіталізували до пульмонологічного відділення лікарні швидкої медичної допомоги. Там попередній діагноз про обмороження не підтвердився. Також не виявили жодних серйозних захворювань. Жінка поступила надзвичайно брудною з педикульозом. Санітарки помили її та обробили голову.
Після лікарні жінку прилаштують
до інтернату
– Жінкою зацікавилися люди, які викликали швидку, – поінформувала завідувачка відділення Олена ДИРДА. – Деякі з них зараз навідуються до лікарні. Мешканці будинку, які годували та одягали бездомну, зібрали гроші та придбали необхідні ліки, приносять їй речі та їжу. Ларисі Іванівні необхідна повторна консультація невропатолога і психолога, тому що в неї спостерігається неадекватна поведінка. Після їхніх висновків будемо приймати рішення, куди її направити.
Коли до Лариси Пилипенко завітала кореспондент "МБ", вона, лежачи у ліжку, їла молочну кашу. У палаті знаходилася одна. Виглядала досить добре – помита, лише одягнута в шапку. Похвалилася мішечком ліків та шприців, які купили для неї мешканці вулиці Кочубея. Сказала, що лікарі досить добре ставляться до неї. Показала на стіні молитву "Отче наш", зізналася, що вірить у Бога і щодня молиться. Розповіла, що справді має двох дорослих дітей – сина і доньку, чоловіка. Назвала адресу квартири, де вони проживають, і номер телефону. На запитання, чому діти не приходять до неї, відповіла, що бояться лікарні. Попросила зателефонувати до чоловіка і повідомити, де вона перебуває.
Ми зателефонували за вказаним номером. Слухавку підняв якийсь чоловік. Дізнавшись, із якого приводу телефонуємо, невпевнено відповів, що ніколи не чув про таку жінку. Після короткої паузи додав, що не хоче про неї чути. А те, що збігаються їхні прізвища, а жінка чомусь назвала саме його адресу та номер телефону – чиста випадковість. Після цього відмовився продовжувати розмову і поклав слухавку.
Про Ларису Пилипенко ми повідомили начальника управління праці та соціального захисту населення міської ради Аліну КРУГЛЕЦЬКУ. "Ми займемося цією жінкою, – пообіцяла Аліна Круглецька. – Після виходу з лікарні можемо зареєструвати її за адресою міського центру ресоціалізації, що знаходиться на вулиці Гайдара, 9А. Після цього спробуємо влаштувати її до інтернату. Зможемо також допомогти підшукати їй роботу та поновити документи, якщо їх у неї немає. Але все це за умови, якщо жінка дієздатна. Якщо ж у неї виявлять порушення психіки, треба буде клопотати про лікування".
Надія БУДНА
