Мобілки іноді допомагають стати відмінником

Мобільні телефони можуть стати в нагоді не лише для спілкування з друзями, а й на уроці. Як саме допомагають мобілки підліткам у навчанні? Про це розповіли учні чернівецької школи №19.
– Мій мобільний телефон Nokia-5310 коштує 1350 гривень, – розповіла 10-класниця Оля. – Мобілкою користуюся з другого класу. Перший мій телефон мав чорно-білий екран, там не було ні фото, ні відео. Сучасний телефон використовую на уроці як калькулятор. А ще однокласники під час контрольних фотографують на мобільні правильні відповіді з мого зошита. Sms пишу дуже рідко, бо вони дорогі (по 50 копійок) і в мене на них немає грошей – криза.
– Телефон Samsung-E 490 купила за 930 гривень торік, – каже 10-класниця Наталя. – Це мій перший телефон. Випросила у батьків на день народження. По телефону слухаю музику на нудних уроках або тоді, коли немає вчительки.
– У мене мобільний телефон – з п’ятого класу. Зазвичай слухаю на уроці музику, – зізнається 10-класник Вітя. – Як калькулятор телефон використовую рідко – для цього є дівчата, щоби підказувати. Часто знімаю на телефон відео. Часом записував у нього формули та правила для контрольної з фізики. Траплялося, що коли якась відмінниця хворіла і перебувала вдома, ми їй телефонували зі школи під час уроку і просили допомогти розв’язати задачу, щось підказати. Гадаю, на тестуванні телефон не допоможе. Хоча все може бути…
– Мобільний телефон – важлива річ, – вважає 10-класник Тарас. – У мене він із третього класу. Зараз у мене Nokia-N73 за 1600 гривень. На уроках можу хіба що нишком послухати музику. А ще – передати свій телефон однокласникам під час контрольної, щоби вони сфотографували розв’язану задачу, а потім собі лише переписую з телефону.
– Мій Samsung-Z150 коштує 1350 гривень, – розповідає восьмикласниця Роксолана. – Телефон у мене з п’ятого класу. Використовую його для того, щоби сфотографувати контрольну роботу, твір із німецької, диктант. Це дуже допомагає. Вчителька мене жодного разу не "засікла". Розмовляю по мобільному по чотири години на день. Без нього вже не можу прожити!
Галина МАРКІВ