Довгожителі багато працювали і були оптимістами

Восьмого березня відсвяткувала сто років корінна чернівчанка Леокадія КРИВОРУЧКА. Довгожителька пригадує, що жилося їй нелегко. Батько у пошуках роботи виїхав за кордон, отож матері довелося самій виховувати доньку та сина. Щоби прогодувати дітей, жінка наймитувала у багатіїв. Леокадія Антонівна ще змалку привчилася до праці. Коли у тодішньому селі Стара Жучка (нині – міський мікрорайон) створили колгосп, пішла туди працювати: саджала, сапала, косила. Пережила голод, війну. 1934 року вийшла заміж, народила трьох дітей – сина та двох доньок.
А 11 березня виповнився 101 рік ще одному чернівецькому довгожителеві – Іванові ПАЛАМАРЧУКУ. День народження чоловік відсвяткував разом із великою родиною – донькою, сином із невісткою, двома внуками та двома правнуками. Іван Васильович – учасник війни, має 45 років трудового стажу. Навіть вийшовши на пенсію, продовжував працювати у вагонному депо до 80 років. А ще у довгожителя – золоті руки, які могли все: і молотарку зробити, і потяг відремонтувати, і квіти на дачі виростити. Іван Васильович дуже сумує за своєю дружиною, яка відійшла у вічність. Незважаючи на роки, довгожитель добре пам’ятає всі події свого життя. Каже, що ніколи не дивиться телевізор і щодня читає Біблію. А секретом свого довголіття вважає оптимізм.
У Чернівцях є одинадцять довгожителів. Четверо з них цього року відзначатимуть столітній ювілей. (Н. Будна)