Грецькі боги прикрашають подвір’я і хату чернівчанина

На вулиці Ванди Василевської у Чернівцях з цікавістю розглядаю будинок і господарські споруди оригінальної архітектури, облицьовані мозаїчною плиткою.
Ворота прикрашають різні фігури птахів та квітів, вирізані з бляхи. Над ними на високих стовпах, облицьованих мозаїкою, оригінальне піддашшя, вкрите бляхою “під рибячу луску”. Тут живе подружжя пенсіонерів Миколи та Марії Бамбуляків.
- Я виріс у селі, люблю природу, тож згодом будинок, в якому жили раніше, продали, і ми перебралися на окраїну. Нову хату почав будувати 1971 року. Гарна вийшла - двоповерхова, на пагорбі. Але прийшли з міськради і сказали: розберіть другий поверх, бо конфіскуємо всю хату. Довелося підкоритися. Потім приходили з міліції, перевіряли, де брав матеріали. Але я мав багато накладних. Все купував, а робив своїми руками вечорами і на вихідні. Хату будував довго - аж до 1990-их років, багато переробляв. Хоча другий поверх зняв, але зробив балкон, залишив мансардне приміщення.
- Спати лягав, коли по радіо лунав гімн, з ранковим гімном вставав, – каже господар.
На подвір’ї є невеликий басейн, обкладений камінням. Підвал, лазню прикрашають різні скульптури, вилиті з бетону та гіпсу. Стіни будівель прикрашає мозаїка.
- Допомагав і син Валерій, але він вже давно живе окремо. Тепер ми разом з дружиною пораємось. Мені незабаром 80 років, - каже господар. - Я ні хвилини не міг сидіти без діла, 40 років працював на кахельному заводі на вул. Севастопольській. Коли перекривали дах університету, то глазурував черепицю і брав участь у покрівельних роботах. А взагалі умів виконувати всяку роботу. Бо яке то щастя творити красу довкола себе і милуватись нею.
Микола Васильович показує виліплені з гіпсу та глини фігури різних птахів, які прикрашають вхід в підвалу, фігури з грецької міфології - на подвір’ї.
- Ой ще би робив та вже здоров’я не те, - каже.
Вже після проголошення незалежності приїжджали з Києва, фотографували вироби умільця та будинок, і згодом Миколу Васильовича з групою народних умільців області навіть запросили до Києва на якесь зібрання. (П. Кирстюк)