Побили координатора групи, яка вимагає розпуску міськради

Викладач університету Олег Ботушанський, який є координатором групи "Спільними зусиллями захистимо Чернівці", написав заяву до Садгірського райвідділу міліції, щоби припинили розслідування нападу на нього. Це рішення Олег Васильович прийняв після того, як його дев’ятнадцятирічного сина протримали три години в обласному управлінні МВС.

– Я подав заяву до Садгірського райвідділу міліції, – розповідає. – Щоби припинили розслідування. Пов’язано це рішення з моєю родиною. Так зване опитування... Сина протримали три години в обласному управлінні міліції. Забрали з квартири. Протримали би ще більше, але приїхали моя сестра з колегою і влаштували невеликий іспит із права.

Версій було декілька. Перша, що я пияк, друга – неадекватний у своїх діях, агресивний тощо, третя – вживаю наркотичні речовини, четверта – нетрадиційна орієнтація. То було озвучено під час бесіди з моїм колегою.

Мушу припинити розгляд справи. У родинному колі обговорили ситуацію: рідні попросили вчинити саме так.

Що далі? Було зібрання, керуватиме роботою ініціативної групи "Спільними зусиллями захистимо Чернівці" Валерій Сарафінчан, а я повинен лікуватися. Здоров’я давно було десь на межі, а те, що трапилося, було останньою краплею".

Олег Ботушанський повертався до себе на дачу в Садгорі увечері восьмого червня, коли на нього напав невідомий.

– Я йшов угору (дача знаходиться на вершечку гори), – розповів Олег Васильович. – Аж раптом – удар у голову, знову. В очах потемніло. Удар по корпусу. Інстинктивно побіг вперед. Била одна людина.

Далі Садгірський райвідділ міліції, судмедекспертиза, обстеження у лікарні на Фастівській. У лікарні Олега Ботушанського оглянув лікар: струс мозку не виявили. Розбите обличчя, синці…

"МБ" зв’язався з Олегом Васильовичем одразу, як тільки він повернувся з лікарні. Запевнив, що почувається нормально. Навіть жартував, що "нічого страшного… Це життя… Я займався спортом – всілякі ситуації траплялися…"

Втомлено відкинув запитання про те, чи не є напад попередженням, чи не пов’язує його з громадською діяльністю.

До речі, на Олега Ботушанського напали неподалік дачі – місця, де він разом з однодумцями будує хоспіс – реабілітаційний центр для онкохворих. За власні кошти. За допомогою друзів та знайомих. Бо пообіцяв зробити це, коли помирала від раку мама.
Той, хто побив Олега Васильовича, просто не знав про це... 
Юлія Боднарюк