«Колись йшли до театру, наче до храму»

Уже 15 років контролер-білетер Чернівецького музично-драматичного театру Неоніла Бахтіярова перша зустрічає біля входу глядачів та остання прощається з ними. "Як не почувалася б, намагаюся всім усміхатися, – запевнила жінка. – Знаю в обличчя наших постійних глядачів, які приходять на всі прем’єри. Люди часто впізнають мене на вулиці, вітаються, розпитують, що нового буде в театрі. Отримую велику насолоду від своєї роботи. Дуже радію, коли на виставу приходить багато глядачів. Останнім часом чернівчани почали частіше ходити до театру. Найгірше було у 1990-х, коли у людей грошей на квитки не вистачало".

"Це було кохання
з першого погляду"

Неоніла Бахтіярова родом із Херсонщини. 1987 року вона переїхала із чоловіком та дітьми до Чернівців. "Тут ми вперше пішли до театру, бо раніше якось не доводилося. Він вразив мене своєю красою. Це було кохання з першого погляду (сміється, – авт.). Тоді я навіть і мріяти не могла, що колись працюватиму тут, – зізналася Неоніла Михайлівна. – Раніше я розмовляла російською, у Чернівцях довелося вчити українську, якою тепер і спілкуюся. Спочатку працювала на трикотажній фабриці. А вийшовши на пенсію, влаштувалася в театр. Це була велика радість! Театр став для мене другою домівкою. Тут проводжу більше часу, ніж вдома".

– Колись люди приходили до театру, наче до храму, – пригадує пані Неоніла. – Чоловіки одягали костюми з краватками. Жінки приносили туфлі на підборах, щоби перевзутися. Нині, на жаль, вже не так. Чернівчани старшого віку ще зберегли шанобливе ставлення до театру, а молодь приходить у джинсах, навіть у кросівках. Хтось любить запізнюватися на виставу. Сприймаю це як особисту образу. Трапляється, що в когось на весь зал лунає мелодія мобільного, хоча перед виставою всіх просять вимкнути телефони. Мої онуки-близнята Валерій та Юля виросли у театрі. Нині їм уже по 15 років, але вони досі не пропускають жодну прем’єру.

"Бачила
Аллу Пугачову
і Філіппа Кіркорова"

Не на диктофон Неоніла Михайлівна зізнається, що часто пропускає на вистави людей, які не можуть придбати квитки. І хоч за це її неодноразово сварили, вона не може відмовити таким любителям театру.

– Я теж можу безкоштовно дивитися всі п’єси, – сміється пані Неоніла. –Хоч зазвичай бачу лише середину або кінець. Бо коли починається вистава, глядачі ще підходять. Якщо є місце в залі – сідаю, ні – стою біля дверей. Дуже хвилююся на прем’єрах, щоб добре відбулися. Люблю відвідувати репетиції наших акторів. На жаль, чимало народних та заслужених уже відійшло у вічність. Із ними ніби відійшла ціла театральна епоха. Хоча на їхнє місце приходять молоді талановиті актори. У театрі відбувалися концерти відомих співаків та колективів. Я бачила зблизька Філіппа Кіркорова, Аллу Пугачову, Валерія Меладзе, Таїсію Повалій та багатьох інших.

– До мене часто підходять туристи і захоплено кажуть: "У якому гарному місці ви працюєте!" Від цих слів почуваюся дуже щасливою, – запевняє Неоніла Бахтіярова. 
Надія БУДНА

З ДОСЬЄ "МБ"
Неоніла Бахтіярова народилася 23 серпня 1946 року на Херсонщині. Працювала лаборантом у рентгенкабінеті у Запоріжжі, на трикотажній фабриці в Чернівцях.
З 1997 року – контролер-білетер муздрамтеатру.
Має двох дітей, трьох онуків і одного правнука.