Гурт "Тартак" презентував у Чернівцях новий альбом "Сімка". Під час прем’єри зі сцени арт-пабу Public пролунали спочатку нові композиції, а потім – і старі "забійники" від "Тартака".
Під час виступу гурт провів чергову частину своєї акції-традиції "Цінуй час, а не годинник". Її суть полягає в тому, щоб обмінюватися годинниками зі своїми шанувальниками з різних міст. До Чернівців лідер гурту Сашко Положинський привіз годинник із Донецька. За словами фронтмена гурту, він належав шахтарю, який відвідав концерт. На сцені Сашко обміняв донецький годинник на чернівецький. Годинник дістався чернівчанинові Олександру. Його ж годинник поїхав до Вінниці. Після виступу Сашко Положинський "нарізав" правду про "європейськість" Чернівців, даішників та політику.
"Ми пропагуємо здоровий патріотизм"
– Що вам не сподобалося у Чернівцях?
– Неприємні враження залишилися від кількох речей. До першого приїзду сюди я вважав Чернівці більш українським містом. Воно ж виявилося дуже русифікованим. А для мене Чернівці – це колиска сучасної української музики. Тому це виявилося несподіванкою
Друга неприємна згадка пов’язана з тим, що свого часу я не зміг зайти на територію університету. Хотів просто походити там, подивитися. Та, виявляється, там була якась пропускна система. Також хотів купити в Чернівцях книжку. Зайшов до величезної книгарні, а там один маленький стенд з українськими книжками. Також неприємно бачити, у якому стані перебувають старі будівлі.
– Як сприймаються патріотичні пісні в буковинському середовищі?
– У нашій творчості немає радикального українізму. Ми пропагуємо здоровий патріотизм. Я вважаю, що за сучасних умов, якщо ми говоримо про державу Україну, ми не маємо змоги говорити про українську націю як про етнічний проект. Зараз ідеться про творення політичної культурної нації, де кожен почувається відповідальним за долю країни, а не за долю певного етносу.
"Не вважаю Україну європейською"
– Чи є різниця між публікою у Чернівцях та інших містах?
– Перед Чернівцями у нас були концерти у Харкові, Тернополі, Полтаві, Черкасах... У 95 відсотках випадків зал вимагає пісень "Я не хочу", "Лицарський хрест", "Не кажучи нікому". У Чернівцях аналогічна ситуація. Абсолютно немає різниці, де живуть люди.
– Чи знаєте ви буковинські гурти?
– Знаю гурти "Стелсі", "Гуцул Каліпсо" та "Серцевий напад".
– Чернівці – європейське місто?
– Я взагалі не вважаю Україну європейською країною. Потенційно будь-яке місто може бути європейським. Навіть Луганськ. Це залежить від людей. А люди в нас хороші скрізь.
– Де і за скільки ви купували свої кросівки?
– У Тернополі. Вони коштують у межах ста доларів. Стандартна ціна. Як правило, купую взуття в магазині, бо знаю, що його привезли звідти, звідки написано. На базарі не люблю купувати, бо такого взуття на довго не вистачає.
– Чого навчили "помаранчеві" події музикантів?
– Вони навчили тільки того, що не можна перекладати відповідальність на тих людей, яких ми обираємо. Ми повинні не просто очікувати від них виконання взятих на себе зобов’язань, а контролювати, вимагати і допомагати.
– Яким чином контролювати?
– Дуже просто. Ющенко йшов з конкретною програмою. Минув рік президентства. Потрібно ставити його перед фактом. Звітуй, що ти зробив. Якщо нічого – до побачення.
– Які у вас як у автомобіліста виникали ситуації з ДАІ?
– Ситуації виникають, коли мене намагаються виставити ідіотом. Кажуть, що перевищував швидкість. А я точно знаю, що не робив цього. Це сталося на трасі Тернопіль – Хмельницький. Причому зупинив даішник, який стояв до мене спиною. Йому крикнув напарник через дорогу: "Зупиняй!" І він зупинив. Каже, що там знак "50". Я їхав зі швидкістю 65 кілометрів на годину. Це дозволено. Переконує, що я їхав швидше. Йдемо дивимось на "Візир". Він щось там поколупався, перевищення не знайшов. Просто звикли, що зупиняти треба, і все…
Михайло Салітра
Довідка
Гурт "Тартак" створили 1996 року в Луцьку. Того ж року проект переміг у відбірковому турі фестивалю "Червона рута". На фестивалі цей гурт номінували як найкращий танцювальний гурт.
За 16 років музичної діяльності команда записала дев’ять альбомів: "Демо_графічний вибух", "Система нервів", "Музичний лист щастя", "Гуляйгород", "Перший комерційний", "Сльози та соплі", "Україно, забивай!" (сингл), "Опір матеріалів" та "Назбиралося на 2010".
