«Життя минає в дорогах»

У три роки вона заявила: "Я буду співати". Так і сталося. Катерина Бужинська, наша землячка, якій 2008 року подарували зірку на Алеї зірок у Чернівцях, приїде до рідного міста з концертом. Виступ відбудеться 26 лютого в обласній філармонії. Програма називатиметься "Королева натхнення". Співачка обіцяє: концерт буде достойний. І дуже сподівається, що на нього прийде повен зал глядачів. Детальніше – в інтерв’ю "МБ".

"Мені сняться вулиці рідного міста"

– Катерино, що саме почує та побачить публіка на вашому концерті?

– Виступ триватиме приблизно дві години. Я представлю пісні зі свого нового альбому "Королева натхнення", яких ще не чули, а також відомі хіти. Пісні звучатимуть за участю шоу-балету "Амадос" та під супровід Royal Band – музичного колективу, який я створила рік тому. Співатиму, звісно, наживо. Це навіть не обговорюється. Можливо, запросимо ще спеціального гостя, але кого саме – поки що таємниця. А ще відбудеться показ чудових суконь від торгової марки "УкрШик", обличчям якої я буду. Ось як обличчям Будинку моди Stella Shakhovskaya є Ані Лорак, так я представлятиму цю марку. Деякі сукні важать по десять кілограмів, вони розшиті каменями Сваровскі. Це дуже важка робота. Одну сукню мені вишивали два місяці. Усі знають, що у мене дуже гарні костюми і що я на них не економлю. Вважаю, що артист повинен виходити на сцену для того, щоб глядачі отримували задоволення – і візуальне, і вухами. У листопаді у мене був переаншлаг на концерті в Києві. Люди стояли в проходах, розміщувалися, хто де міг. Чернівецька публіка побачить не гірший виступ.

– Що вас ще пов’язує з Чернівцями? Багато рідних, друзів залишилося тут?

– У Чернівцях залишився тато. Він ніяк не переїде до Києва – має ще деякі справи вдома. Також тут є бабуся з дідусем, двоюрідна сестра, племінниця, мої колишні педагоги – ось, власне, і все. А друзі… З роками трохи забули одне про одного. Але я часто згадую Чернівці. Мені сниться вулиця Герцена, де минуло моє дитинство. І школи №3 і №33, в яких я навчалася. І ось щороку третього лютого чекаю, що коли-небудь наш клас збереться і влаштує вечір зустрічі випускників. З радістю приїхала б. Мені дуже хочеться всіх побачити. Та ось уже протягом багатьох років ні від кого немає ані звісточки.

– Ви рано почали працювати: з 13 років співали у філармонії, потім – у ресторані. Чи не втратили таким чином дитинство?

– Зовсім ні. Я встигала і веселитися з друзями – гуляти, кататися на санках, ковзанах, – і працювати. І навчалася добре, закінчила школу на "відмінно". Раджу всім, хто хоче досягнути успіху, починати заробляти гроші якомога раніше. Якщо людина чогось хоче, вона обов’язково цього досягне і встигне всюди.

– Чи дуже насичений ваш щоденний графік?

– Щомісяця по п’ять-шість разів їжджу до різних міст. Одного дня може бути виступ у Західній Україні, наступного – вже у Ялті. Якщо немає концерту, йду на репетицію, до спортзалу. А життя минає переважно в дорогах. Звісно, втомлююся від постійних переїздів, але плавання, масаж допомагають прийти до тями.

– Ви самі себе продюсуєте. Чи важко це?

– Так, я сама собі продюсер і директор. Це непросто, але, тим не менш, я справляюся. У мене команда з 15 людей, які працюють на мене. Я їхній роботодавець і за всіх відповідаю. Наразі мене це влаштовує. Поки що не зустріла людину, якій могла б довірити цю роботу.

– Ви вимоглива артистка?

– Я артист дуже нормальний, скромний. Організатори зі мною люблять працювати, тому що я людина обов’язкова і ще ніколи нікого не підвела. В якому стані я не була б, не скасовую концерт. Бо розумію, що можу підвести людей. Дуже важливо, щоб був якісний звук, щоб колектив нагодували після дороги. І щоб у залі не було холодно, бо бувають неопалені приміщення, де виходиш співати – і йде пара з рота. Це, звичайно, катастрофа.

Сама посадила
50 кущів троянд

– Розкажіть трохи про свій будинок.

– Ми живемо в заміському будинку. Він не дуже шикарний – звичайна європейська будівля, нічого особливого. Головна перевага ділянки в тому, що вона знаходиться на річці. Можна попаритися в сауні і стрибнути в річку. Бо сусіди всі загороджені, а навпроти – луги. Купила ділянку вісім років тому і сама займалася озелененням, посадила 50 кущів троянд. Також у нас є лабрадор Марік, шість котів, папуги.

– А завдяки чому вам вдається так гарно виглядати?

– Завдяки тому, що я не сиджу на одному місці і на сцені віддаюся повністю. Багато працюю: і фізично, і розумово. Тому погладшати просто не встигаю. Зараз важу 50 кілограмів – власне, це моя стабільна вага. Дякую батькові за гени – він у мене також такий стрункий. Також ходжу двічі на тиждень до тренажерного залу. Та в їжі себе не обмежую: їм, як дужий чоловік. Можу на ніч з’їсти тортик, цукерку. Обожнюю чернівецьку кухню – бануш з бринзою та шкварками, білі гриби у сметанному соусі, вареники з вишнями, голубці, салати. Часто їжу готує мені мама, яка живе зі мною. Вона мій найближчий товариш. Ось приїдемо до Чернівців, то вже почастую буковинськими стравами увесь свій колектив! 
Галина МАРКІВ

ДОСЬЄ "МБ"
Катерина Бужинська народилася 13 серпня 1979 року в місті Норильськ (Росія).
1993 року вступила до Чернівецького музучилища імені Воробкевича (викладач вокалу – Марія Когос).
1996 року переїхала до Києва та перевелася на другий курс Вищого музучилища імені Глієра на факультет естрадного вокалу.
Починала кар’єру бек-вокалісткою Софії Ротару.
2003 року – заслужена артистка України.
Розлучена, має доньку Оленку.