"За 20 років діяльності "Хору Турецького" ми вперше у Чернівцях. Це якось так дивно. Це ж легендарне місто, буду його активно вивчати", – із емоційних слів народний артист Росії Михайло Турецький розпочинає інтерв’ю.
На зустріч Михайло Борисович прийшов засмаглий, одягнений у стильну футболку та стильні джинси. Спілкується просто, багато усміхається, жартома розмовляє різними акцентами.
Записували інтерв’ю з артистом ми перед ювілейним концертом, із яким "Хор Турецького" виступив у місті на запрошення агенції Олега Сандуляка.
"Потис руку на той час терорист номер один"
- У вашому репертуарі є пісня Володимира Івасюка "Червона рута"…
- Ми всі вихідці із Союзу і це близьке нам. У нашому виконанні легендарна пісня має зовсім новий імідж, але Івасюк свою пісню точно би впізнав. Коли ми співаємо українською, то створюємо між народами міст дружби. У нашій програмі був і "Запорожець за Дунаєм", різні фрагменти українського фольклору та класики. Ми популяризуємо українську музику на світовому рівні. Музика руйнує стіну непорозуміння, яку створюють політики.
- Свого часу ви виступали у Чечні, коли там було неспокійно.
- І метою нашого виступу також була підтримка людей. Ми потрапили до Чечні 1997 року. Було страшно. Коли ми в’їхали у Грозний, було враження, що знімають бойовик. Їхали за ініціативи Йосифа Кобзона. Він тоді мені сказав: "Треба поїхати, є люди на Кавказі, їм там важко. Артист має бути у гарячій точці і підтримати людей". За безпеку відповідав Кобзон, я розумів, що він – екстремальна людина, свого часу навіть у "Норд-Ост" також зайшов заради дітей... Словом, ми все-таки зробили у Чечні концерт на напівзруйнованому стадіоні, був присутній Шаміль Басаєв з охороною. Перед концертом Кобзон криво посміхнувся й пожартував: "Давай, Мішаня, починай, якщо не перестріляють…"
- З Басаєвим спілкувалися?
- Пригадую, що після концерту до мене у гримерку зайшли двоє головорізів і сказали: "Ти Турецький? Ідемо, Шаміль хоче говорити" (артист навмисне говорить з акцентом, – авт.). Я пішов до Шаміля, він простягнув мені руку. В іншій руці – трубка. Каже: "У нас не завжди буде погано, у нас колись буде добре і тоді тебе запросимо. Ти будеш співати свої пісні, нам подобається". Я потис руку на той час терористу номер один… Отаке життя артистів.
- "Хор Турецького" у політику не тягнуть?
- У політику, якої не розуміємо, заради грошей не поліземо. На "Майдан" мене не раз запрошували. Коли мені написали, що я маю відстоювати, я дивився і не розумів. Артисти мають підтримувати людей у складних ситуаціях, а не виступати за ідею політиків.
"Піарники таку дурню вигадують"
- Ви виступали зі світовими знаменитостями, наприклад, з Іглесіасом…
- Так, у нашій біографії є великі імена, вони не придумані. Це показник, бо нині за гроші можна надути будь-якого виконавця. А якщо є великі гроші, то виконавець буде триматися надутим довго. Я знаю відомого клавішника, який навіть не вміє грати! Просто він друг соліста... Доки не буде заборонено фонограму, ви не зрозумієте, хто справжній артист. А піарники таку дурню вигадують, ну таку! Мовляв, Микола Басков загубив сумку в аеропорту і він так страждає, шукає свої речі… І це читає 20 мільйонів людей! Я ніколи не йду на таке. Люди інколи навіть розлучаються, щоби про них дізналися. Ну написали про них, то можна знову одружитися.
- З’явилися чутки, що унікальні голоси "Хору Турецького" – це комп’ютерна обробка. Як ви з цим боретеся?
- За таке ми можемо подати до суду і вимагати моральної компенсації. Єдине, що ми вміємо робити – добре співати. Це наше життя. Ми можемо будь-кому демонструвати наживо наш талант. Ми живемо нашою творчістю… (Валерія Чорней)
