...трохи подивитися

"Самотність простих чисел"
Італія, 2010
Режисер – Саверіо Костанцо
У ролях: Альба Рорвакер, Лука Марінеллі, Мартіна Альбано

Прості числа – це числа, які діляться тільки на один і на самих себе. Це самотні числа, не зрозумілі для інших. Аліче і Маттіа уособлюють цю математичну метафору. У них обох в дитинстві трапились особисті трагедії. Аліче ушкодила ногу, катаючись на лижах, а Маттіа залишив у парку свою розумово відсталу сестру, і та пропала. Це змінило героїв назавжди: вони замкнулись у собі і втратили зв’язок із зовнішнім світом. Ще підлітками вони зустрілись у шкільному коридорі та зуміли розгледіти один в одному біль трагедій. Але згодом – уже як дипломований математик – Маттіа погоджується на роботу за кордоном, і друзі розлучаються, щоб знову зустрітися лише через багато років. Цей сюжет режисер переніс на екран з однойменного роману італійського фізика Паоло Джордано, який сам переписав книгу задля того, щоб перетворити її на візуальне мистецтво.

"Вхід у порожнечу"
Франція, 2010
Режисер – Гаспар Ное
У ролях: Натаніель Браун, Пас де ла Уерта, Сіріл Рой

Після скандальної "Незворотності" це наступний талановитий експеримент, знятий майже повністю з погляду нематеріальної субстанції і, як здається, за допомогою нематеріальної техніки. Оскар і його сестра Лінда, чиї батьки давно загинули в автокатастрофі, – нові жителі Токіо. Поки Оскар приторговує наркотиками, Лінда танцює стриптиз у нічному клубі. Під дією диметилтриптаміну Оскар йде у справах до клубу "Порожнеча", де його і знаходить поліцейська куля. Поки тіло помирає, душа Оскара, вірна обіцянці ніколи не залишати свою сестру, відмовляється покидати світ живих. За майже три години хронометражу життя і смерть, реальність і наркотична галюцинація, буття і порожнеча незбагненним чином сплітаються настільки нерозривно, що, виходячи з цих неонових, мерехтливих шарів рідкісної краси та екзистенційної плутанини, глядач і сам ніби наново народжується.

"Дерево"
Австралія-Франція, 2010
Режисер – Джулі Бертучеллі
У ролях: Шарлотта Генсбур, Моргана Дейвіс, Мартон Чокаш

Величезне дерево росте у мальовничій австралійській глушині. Поруч стоїть будинок великої і щасливої сім’ї О’Нейлів. Коли батько сімейства помирає від інфаркту, Дон, що залишилась жити зі своїм горем і чотирма дітьми на руках, усіма силами намагається впоратися з ситуацією. Наслідувати її приклад стараються усі члени родини, крім восьмилітньої Сімони. Дівчинка відмовляється прийняти жалобу: вона впевнена, що душа батька продовжує жити в кроні гігантського фігового дерева. До часу Дон не заперечує, частково – в таємній надії, що так воно і є. Але у пошуках води дерево починає своїм корінням руйнувати будинок. Сантехнік, що прийшов ремонтувати каналізацію, виявився хорошим, надійним чоловіком, але дівчинці і, схоже, дереву він не подобається. Це не тільки (і не стільки) фільм про подолання болю втрати, а й життєствердна історія про вибір між минулим і майбутнім.