"Ха-ха-ха"
Південна Корея, 2010
Режисер – Хон Сан-су
У ролях: Кім Сан-ген, Мун Со-рі, Кім Мін-сон
Двоє давніх друзів – режисер і кінокритик – несподівано зустрілися перед виїздом одного з них до Канади. Під час застілля вони діляться своїми враженнями від невеликого приморського міста, в якому, як виявилося, друзі нещодавно побували. Домовившись згадувати лише приємні моменти, чоловіки після кожного яскраво описаного епізоду випивають за здоров’я та сміються. Режисер у мандрівці відвідував свою маму і залицявся до співробітниці місцевого музею. Критик спілкувався зі своїм другом-поетом, у якого на той час якраз виникли складнощі з дівчиною – співробітницею музею, та з’ясовував стосунки із власною коханкою. Розповідаючи ці заплутані, комічні і трагічні історії, ані режисер, ані критик ніяк не збагнуть, що вони ходили тими самими місцями і спілкувалися з тими самими людьми. Історії героїв не тільки вигадливо перетинаються, а й постійно відбиваються одна в одній.
"Передчуття кохання"
Японія, 2007
Режисер – Масахіро Кобаясі
У ролях: Масахіро Кобаясі, Макіко Ватанабе
Донька цієї жінки вбила свою однокласницю, доньку цього чоловіка. Розбиті горем і відчаєм герої покидають Токіо, а через рік випадково опиняються в готелі сумного індустріального містечка. Вона тут працює кухарем у їдальні, він – живе і щодня вечеряє. Майже увесь фільм – монотонне повторювання однакових дій: він йде на роботу, вона йде на роботу, він обідає, вона обідає… Погляди героїв зустрічаються лише випадково, але вони шкірою відчувають одне одного. Кожен з них мовчки переживає власний біль. Безсловесне спілкування людей, які через трагедію майже не здатні сприймати навколишній світ, веде до парадоксального результату. Вони більше не можуть одне без одного і знаходять у цьому контакті втрачений сенс існування. Ця одноманітна, але дуже життєва поема майстерно показує, як позбутися відчаю: поступово, день за днем, рух за рухом проживаючи і переживаючи його.
"Мій друг"
Німеччина, 2006
Режисер – Себастьян Шиппер
У ролях: Даніель Брюл, Юрген Фьогель, Сабіна Тімотео
Карл і Ганс – дуже різні. Карл, випускник університету з математичним дипломом, успішно працює у страховій компанії, де його нагороджують за вдалу новацію. Він типовий інтроверт, самотній мовчун. Некомунікабельність і замкнутість Карла не подобаються навіть його начальнику, який посилає юнака на завдання: перевірити фактори ризику в пункті автопрокату. Для цього Карл повинен влаштуватися туди на роботу і таємно відстежити ситуацію. Так він знайомиться з Гансом, який аж кипить енергією і жагою до життя. Ганс, хоч і не має постійної роботи та особливих досягнень, – щасливий і насолоджується кожною хвилиною. Він уводить Карла у власний світ і світ своєї дівчини Стелли. Поступово Карл пізнає життя, знайомиться з новими емоціями, великими швидкостями і чоловічою дружбою, а врешті-решт відчуває щось подібне до щастя і закохується в Стеллу.
